«Українці, обережно!», попереджає Держспоживстандарт. За результатами проведених ним перевірок забраковано понад 23% перевіреного хліба, 42% — рибної продукції та 45% — м’яса і м’ясних напівфабрикатів.
Так, із 179 тонн 880 кг хліба та хлібобулочних виробів (перевірених протягом дев’яти місяців 2010 року) невідповідність встановленим вимогам виявили в 41 тонні 930 кг продукції. Головні зауваження стосуються порушення фізико-хімічних показників та періодичності контролю або ж його відсутність за показниками безпеки готової продукції. Були претензії до ваги хліба та його зовнішнього вигляду. За результатами хлібних перевірок 144 підприємствам заборонили продавати хліб та хлібобулочні вироби, а 228 виробникам виписали штрафів на загальну суму понад 263 тисячі гривень.
Результати перевірки рибної продукції також вражають. Так, порушення у виробничому процесі зафіксовано на 17 із 19 перевірених підприємств. А з 10 підприємств, які оптом продавали рибну продукцію, нормативних вимог не дотримувались дев’ять. Найбільше порушень знайшли в маркуванні рибної продукції (58%). Так, на етикетці не вказувалася повна назва продукту; неправильно або не в повному обсязі подавався склад продукту (відсутня інформація про наявність харчових добавок, ароматизаторів тощо); маркування подавалося не українською мовою; були відсутні взагалі або вказані неправильно умови і термін зберігання продукції; відсутня повна адреса виробника та інформація про місцезнаходження імпортера (для імпортної продукції); зазначений на етикетці склад продукту не відповідав фактичному складу. Крім того, до забракованої продукції експерти Держспоживстандарту висловили претензії і стосовно мікробіологічних (12% виявлених порушень) та фізико-хімічних (27%) показників. Результатом перевірки стала заборона продавати окремі партії товарів, а 10 підприємствам взагалі заборонили продавати будь-яку продукцію.
Виробництво й оптова торгівля м’ясом та м’ясними напівфабрикатами викликала у фахівців Держспоживстандарту найбільше зауважень. Із 35 первинних перевірок у 31 випадку були знайдені порушення діючих вимог.
Так, під час перевірки двох партій охолоджених напівфабрикатів, на одному з севастопольських підприємств виявили невідповідність партії курячих ніжок вимогам технічних умов. Зокрема, терміни зберігання продукції, що вказані в декларації виробника, не відповідали термінам на транспортному маркуванні; на підприємстві була порушена й періодичність контролю продукції за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками тощо. А перевірка двох партії м’ясних напівфабрикатів (заморожених пельменів) на одному з підприємств Черкас закінчилась виявленням у них бактерії групи кишкової палички.
Основними причинами зафіксованих порушень при виготовленні м’ясної продукції в Держспоживстандарті називають незадовільний санітарний стан виробництва, порушення технологічної дисципліни під час виробництва продукції (порушення рецептури закладки сировини), недоліки підготовки виробництва, незадовільна організація приймального та періодичного контролю готової продукції тощо.
КОМЕНТАР
Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА»:
— Якість харчових продуктів знижується, і в цьому, в першу чергу, винна держава. При зростанні собівартості виготовлення продукції відбувається обмеження цін адміністративними методами. І товаровиробники змушені штучно занижувати цю собівартість. Такі дії стимулюють зниження якості продукції. Тому й хліб печуть із фуражного зерна, а в найгіршому варіанті до тіста додаються домішки, які надають хлібу, випеченого з неякісного зерна, такого ж вигляду, який має хліб, випечений із продовольчого зернового збіжжя. Боротися з поганою якістю харчових продуктів держава може, проводячи постійний моніторинг якості цієї продукції. Але для цього потрібні чималі кошти з держбюджету. Крім того, потрібно змінити систему проведення перевірок. Зараз контролюючі органи повинні заздалегідь попередити товаровиробника про свій візит. Тому, коли вони приходять на виробництво, їм для аналізів надають якісну продукцію. В світі ж якість та безпечність продуктів харчування перевіряють у роздрібній мережі, коли товар вже вийшов на ринок. В Україні також потрібно перевіряти продукцію, яка шукає кінцевого товаровиробника. І якщо будуть зафіксовані порушення якості готового продукту, то винних слід шукати в ланцюжку «виробник-постачальник-торговельна мережа». Такий підхід вимагатиме від торговельних мереж та магазинів бути пильнішим при відборі продукції на продаж, а виробника стимулюватиме краще дотримуватися норм та стандартів виробництва якісної продукції. Крім того, слід вдосконалити систему штрафних санкцій для виробників неякісної продукції. Нинішні штрафи замалі, тому не приносять бажаного впливу на порушника. У вигляді покарання можна застосовувати й тимчасове закриття підприємства, яке систематично порушує вимоги якості та безпечності виготовлення харчових продуктів.
