З приходом весни і відповідним зменшенням обсягів споживання газу в Європі дискусії навколо майбутнього української ГТС набули більш спокійного та прагматичного характеру. З надзвичайними потугами, ціною нових фінансових зобов’язань, відтермінувань або максимальних обмежень власних потреб НАК «Нафтогаз України», за жорсткої опіки Кабінету Міністрів України, вчасно розраховується за спожитий газ. Європейські чиновники активно й переконливо доводять своїм колегам із Росії, що 23 березня в Брюсселі нічого, що могло б їх образити, не відбулося. Фінансова та економічна кризи спонукали європейців до пошуку найбільш оптимальних рішень у сфері газопостачання, максимально використовуючи, принаймні на кризовий період, те, що вже функціонує, хіба трохи витратившись на часткове його вдосконалення.
Поведінку українців у цей період слід визнати мудрою. Ми перестали повчати своїх сусідів, яким маршрутом їм краще транспортувати газ, а натомість проголосили готовність до вдосконалення структури НАК «Нафтогаз України», лібералізації власного газового ринку та широкої модернізації, а за потреби — й подальшого розвитку ГТС. І нібито почали наводити лад у власному домі, що було й залишається найбільшою проблемою у взаємовідносинах із нашими партнерами на подальшу перспективу.
Посол Федеративної республіки Німеччини в Україні пан Ханс-Юрген Хаймзет на цьому тижні заявив, що, на його думку, претензії Росії до Меморандуму, підписаного на Міжнародній інвестиційній конференції з питань модернізації української газотранспортної системи не досить обѓрунтовані. «Росію не виключили з цього процесу, навпаки, вона грала провідну роль за круглим столом», — відзначив дипломат. Зважаючи на те, що історія питання змінила своє русло, акцентував дипломат, підписаний декілька років тому тристоронній документ про створення газотранспортного консорціуму почав втрачати свою актуальність.
У відповідь на почуті нами численні застереження, що ЄС так само, як і Росія, прагне отримати контроль над українською газотранспортною системою, включно з бажанням стати її власником чи, принаймні, співвласником, Посол підкреслив: «Для нас головне — як досягти більше прозорості в газозабезпеченні країн Євросоюзу і посилити енергетичну безпеку. Все це не стосується питання, кому належать газопроводи — це не обговорюється». Він також акцентував, що на конференції, перш за все, вирішувалось питання, на яких умовах можна залучати західні фінансові інституції до модернізації української ГТС.
«Україна — це суверенна країна. Вона так само, як і Росія, має право контролювати свої газотранспортні мережі», — констатував в кінці попереднього тижня і голова генерального директорату Єврокомісії по зовнішнім зв’язкам Енеко Ландабуру.
Після занурення у власні, пов’язані з кризою, внутрішні й зовнішні проблеми позиція Росії стає все більш спокійною та виваженою, і це зміцнює фундамент платформи подальших переговорів між усіма учасниками газового ринку, та, що важливо, — українсько-російських. Стають відчутними перші ознаки потепління. Хоча численних політиків та експертів і досі цікавить: які ж такі досі невідомі домовленості були порушені українською стороною у Брюсселі, що викликало непомірну образу і лють Росії? Але з часом і ця інформація, більш за все, буде оприлюднена, зважаючи й на те, що у нас попереду президентські вибори. І якщо неприємні для нас домовленості все ж були, вони можуть стати міною сповільненої дії у найбільш незручний для її учасників час.
Отже, схоже на те, що досить кволо, але процес пішов. Яких ризиків у реалізації обумовленого міжнародного проекту можна чекати з боку України? Мабуть, найбільш важкими для нашої влади будуть навіть не питання джерел отримання довгоочікуваних фінансів, а дефіцит майстерності української команди і потрібного рівня політичної волі, необхідних для проведення так довго очікуваних в Україні й сусідніх державах реформ у «Нафтогазі» і на газовому ринку нашої країни. Тут замішано надто багато інтересів олігархічних груп, політичних сил і кредиторів, і кожен із них боятиметься втратити в цьому процесі своє. Тому стратегія й тактика у вирішенні, перш за все, суто українських проблем мала би бути глибоко продуманою і філігранно відточеною, адже ціна поразки у реалізації Брюссельської декларації може стати надто високою для України, майбутнього нашої газотранспортної системи і для окремих учасників уже близьких президентських і парламентських виборів.
Спільний проект Альянсу «Нова енергія України» з газетою «День»
Раз на два тижні ми зустрічатимемось на сторінках «Дня» для обговорення шляхів формування енергоефективної економіки та підвищення енергетичної конкурентоспроможності країни.
Орієнтуючись на вас, шановні читачі, як на лідерів, на людей, які формують громадську думку в Україні, ми сподіваємось, що наш проект знайде серед вас позитивні відгуки. Ми запрошуємо вас до діалогу: хочемо разом знайти найефективніші шляхи для того, щоб енергоефективність була основою особливого енергозберігаючого типу світогляду українського суспільства.
Запрошуємо вас до активного обговорення проблем енергоефективності на сайті Альянсу — www.newenergy.org.ua, а також чекаємо на відгуки та пропозиції за телефонами: (044) 254 36 91, (044) 254 36 93.
Майбутнє нашої держави — в наших руках!
