Міністерство фінансів розробляє модель введення податку на виведений капітал для компаній із оборотом не більш ніж 200 мільйонів гривень. Про це днями повідомила в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова.
«Повне введення ПнВК для всіх категорій призведе до втрат бюджету, це очевидно, ми порахували. Тому ми працюємо над фіскально-нейтральною моделлю для тих компаній, у яких оборот не більше ніж 200 млн грн», — сказала вона. Маркарова зауважила, що такі компанії становлять 97 — 98% усіх компаній у країні.
Бізнес на такі заяви глави Мінфіну відреагував... флешмобом «Почуйте нас!». У соціальних мережах представники різних компаній розміщують фото, на яких працівники підприємств тримають плакати з номером законопроекту про введення податку на виведений капітал. У такий спосіб підприємці сподіваються привернути увагу політиків, які 6 листопада на засіданні профільного комітету ВРУ з питань податкової та митної політики розглядатиме поданий Президентом проект закону в авторському вигляді.
Лише після того, коли законопроект пройде комітет, він може потрапити на порядок денний у парламент.
Важливо зауважити, що проект бюджету на 2019 рік побудований на «старій» податковій базі, без врахування ініціативи введення податку на виведений капітал.
Ініціатором флешмобу «Почуйте нас!» виступив член Ради директорів спілки українських підприємців Олександр СОКОЛОВСЬКИЙ:
«Я, як і багато підприємців, хочу працювати в Україні, інвестувати в Україну, розвивати Україну! Прошу всіх, у кого схожі плани, підтримати ПнВК (податок на виведений капітал) і взяти участь у флешмобі «Почуйте нас!».
Підприємець пояснює, що до такого кроку його та колег підштовхнула «ініціатива» урядовців внести правки в законопроект Президента. За його словами, вони відчувають реальний ризик, що під виглядом розрекламованого «економічного безвізу» ПнВК, країна отримає не просто «пустопорожню» новацію, а й чергову лазівку для «схемщиків».
Сьогодні в Україні є дві системи оподаткування, загальна та спрощена. Зміст Податку на виведений капітал — це не скасування «спрощенки», наголошує Соколовський, а — «спрощення «ускладненості»!
«Адже лише чиновнику або силовику може бути незрозуміло, щоб податків збирати більше, їх ставка повинна бути менше! — каже підприємець. — І ніхто при цьому не говорить, що не повинно бути контролю. Навпаки, бізнес буде вітати, щоб несплата податків не була конкурентною перевагою і щоб силовики боролися саме з тими, хто ухиляється від сплати податків. А чи не зіштовхували в неминучу тінь, тих, хто не може виживати працюючи в «білу», і конкуруючи з «тіньовиками»!»
На його думку, запропонована Мінфіном версія ПнВК призведе до:
— завдяки межі в 200 мільйонів гривень, для 8000 великих збиткових підприємств на загальній (без ПнВК) системі збережеться безподаткова схема виведення коштів із країни (ними накопичено 1350 млрд грн збитків і вони фактично звільнені назавжди від податку на прибуток);
— компанії з оборотом понад 200 млн грн почнуть дробитися на дрібні, щоб перейти на ПнВК;
— жодних структурних змін і реформи Державної фіскальної служби не буде;
— бізнес податкових консультантів, як шляхом перехресного застосування різноманітних нових схем піти від податків, буде процвітати;
— ідеї ПнВК дискредитуються, і його буде рано чи пізно скасовано!
«При цьому можна казати, що Мінфін не при чому, йому треба показати МВФ збалансований бюджет і він діє за обставинами. Але чому тоді він не запропонував обговорювану і нормально сприйняту бізнесом ідею компромісу? Вона не зачіпає базові принципи авторського варіанту закону й полягає в тому, бізнес запропонував компенсатор 2019 року як авансовий платіж у розмірі 50% податку на прибуток за 2018 рік, що дає 45 млрд грн і повністю покриває дефіцит», — пояснює Соколовський.
