З наближенням опалювального сезону міста починають бити на сполох — перед ними вимальовується перспектива не почати його вчасно. Виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик в своїх заявах категоричний: підготовка до опалювального сезону успішно провалюється, більш того, в перспективі підготовка до зими також проходитиме з певними труднощами. «Ми в черговий раз наступаємо на граблі не тільки в тому, що в черговий раз успішно провалюєм підготовку до зимового опалювального сезону, а й у тому, що в новій версії бюджету забита в черговий раз норма, яка на сьогодні не влаштовує міста — субвенції будуть іти через обласні державні адміністрації, потім через районні і таким чином до міст попадуть уже тоді, коли буде пізно». Чому цю норму залишили, для асоціації залишається незрозумілим, адже вона не є ефективною. За словами Пітцика, на сьогоднішній день з тих субвенції, які виділялися з державного бюджету на програми реформування ЖКГ і підготовки до зими, «на жаль, ще не почала фінансуватися жодна з них». Хоча уряд розподілив кошти ще в липні, цей довгий ланцюг, який повинен привести гроші безпосередньо до міста, «поки що в стадії розгортання діяльності», зазначає Пітцик.
З ним погоджується і мер міста Українка Павло Козирєв: «На мiй погляд, сьогодні склалася вкрай неправильна практика виділення субвенцій — це коли по всій країні збирають, а потім з Києва починають роздавати. У цьому сенсі малим містам ще важче, ніж середнім та великим, адже в ланцюжок, який проходять субвенції, додається нова ланка — районні ради».
Зима прийде в непідготовлені або частково підготовлені міста. Про це говорять дані, зібрані Асоціацією міста і підтверджені міністерством ЖКГ.
В Україні передбачено, що до осінньо-зимовго періоду 2007—2008 років підготують 220 тисяч будинків. На здійснення цих заходів і місцевими бюджетами, і дербюджетом передбачалося використати 733 мільйони. «Станом на перше вересня фактично профінансовано 430 мільйонів, тобто трошки більше половини, але решта коштів не дійшли до наших міст. А це програми ремонту покрівель, ремонту ліфтів, приведення в порядок прибудинкових територій і т.д», — зазначає Пітцик. Він додає, що «на сьогодні мали відремонутвати 770 км теплових мереж, а відремонтовано 425 км». Підготовка об’єктів міського транспорту теж не є стовідсотковою — виконано 69% iз запланованого ремонту автотранспорту, 53% трамвайних колій і 41% снігоочесних машин
На кращому рівні й справи з фінансуванням доріг — дороги підготовлені на 73%. Відремонтовано 3,65 мільйона м2 доріг.
Асоціація відмічає, що комунальні підприємства збільшили борги. «Спочатку року комунальними підприємствами спожито природного газу на суму 3, 903 мільярда, а розплачено за газ — 3,066 мільйона. Борг становить 836 мільйонів гривень», — підкреслює Пітцик. За його даними, фінансово-економічний стан підприємств такий — за січень—липень підприємства галузі отримали збитки у сумі 1,16 мільярда гривень, що на 37,2 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. «Багато чого не зроблено через те, що до органів місцевого самоврядування не дійшли обіцяні урядом субвенції, хоча перевиконання бюджетів органами місцевого самоврядування є, якраз вони, вклавши свої ресурси, змогли зробити оті показники, які зараз маємо», — впевненний Пітцик.
З ним погоджується і міський голова Борисполя Анатолій Федорчук. «Не зважаючи на те, що у Борисполі сьогодні іде перевиконання бюджету на 170%, у нас сьогоні існує реальна загроза зриву початку опалювального сезону, — незадоволений він таким станом речей. — Населення у нас справно сплачує за газ. Проплата становить — більше 100%, тобто це гарний показник, але за цей рік наш борг складає 700 тисяч гривень». Він підкреслює, що з цієї суми 600 тисяч — «не наші борги, а міністерства оборони». «У нас знаходиться військова частина і військовий комісаріат. І сьогодні вони нам ці гроші не сплачують. Тобто ми сьогодні є заручниками держави у плані початку опалювального сезону, тому що є вимога стовiдсоткового погашення боргів до початку опалювального сезону. Тепер ми змушені брати кредит», — обурюється бориспольський міський голова.
Ще однією великою проблемою для міста є все ті ж субвенції, точніше, їхня відсутність: «сьогодні жодної копійки не надійшло в міста по лінії субвенції». Як приклад Федорчук наводить таку ситуацію. Торги, які проводило головне управління комунального господарства київськогої облдержадміністрації, невідомо коли матимуть опубліковані результати. «12 липня ми привели торги по асфальтуванню доріг і до сьогоднішнього дня у нас ще немає результатів цих торгів. Результати Європейське консалтингове агенство не оголошує, аргументуючи це відсутністю електроенергії в Києві», — розповідає мер міста й іронізує над відповідями агенства: «Вдумайтесь в це, в Києві немає електроенергії!». Аналогічна ситуація склалася з центральною районною лікарнею — торги щодо модернізації котельні тільки відбулися, коли відбудеться публікація результатів — невідомо.
«Ми сьогодні, маючи кошти, не можемо ними розумно розпорядитися. Через державні казначейства і державні закупівлі сьогодні повністю проведений зрив асфальтування доріг — три мільйони гривень, освітлення вулиць — 600 тисяч гривень. Гроші лежать на рахунки — ми ними не можемо скористатися», — відзначає мер Борисполя.
Не менше субвенцій, гальмують підготовку до зими і тендерні закупівлі.
«Нами було дано оголошення щодо закупівель овочів для шкіл ще 12 серпня, торги відбудуться 2 жовтня. А коли купувати картоплю?», — запитує Федорчук. Крім того, від фермерів сьогодні вимагають плату за тематичний каталог учасника у розмірі 12 тисяч 375 гривень. Більше того, за витрати пов’язані з укладанням договору треба платити від 1700 до 30 тисяч гривень. З огляду на це, невеликим підприємствам просто не вигідно подавати заявку на участь у тендері, адже заплативши великі гроші вони отримають відносно невелике замовлення.
На думку Павла Козирєва, «коли в гру вступає тендерна палата і все, що з нею пов’язаео, провести роботи і засвоїти гроші стає практично неможливо». «Абсолютно важливі справи, на які є абсолютно реальні гроші, все рівно не втілюються в життя просто через те, що кимось придумана процедура блокує практично намертво всі ці процеси», — зазначає міський голова Українки. «Потрібно змінити закон про державні закупівлі. Це тормоз», — додає бориспільський міський голова.
Асоціація міст дотримується принципу, що «проблеми повинні вирішуватися там, де вони виникають». Крім того, кошти не повинні йти через обласні ради. «Українка отримала право реалізовувати експериментальний проект «місто-модель». Уряд передбачив на це 15 мільйонів гривень, які на рівні області можуть бути перенацілені абсолютно на інші цілі або зовсім заблоковані», — підсумовує Козирєв.
