РФ відмовляється від проекту з будівництва газопроводу «Південний потік». Про це заявив глава «Газпрому» Олексій Міллер. Нагадаємо, що «Південний потік» (потужністю 63 мільярда кубометрів метрів газу щорічно) передбачав будівництва і запуск у кінці 2015 року газопроводу в обхід України. Він мав пролягти через Чорне море до країн Південної і Центральної Європи.
А напередодні президент Російської Федерації Володимир Путін крайніми в провалі свого дітища назвав Європу. «З урахуванням позиції Єврокомісії, яка не сприяє реалізації цього проекту, з урахуванням того, що ми досі не отримали дозвіл від Болгарії, вважаємо, що Росія в цих умовах не може продовжувати реалізацію цього проекту», — заявив російський президент. Він додав, що без дозволу від Болгарії почати будівництво у Чорному морі «просто безглуздо».
Тож Європа проявила свою єдність і змусила окремих лобістів російського газу притихнути та дотримуватися умов «Третього енергопакету». На це знадобилося 2,5 місяці. У кінці вересня 2014 року Європарламент прийняв резолюцію із закликом до країн-учасниць ЄС «розглядати питання зберігання газу, взаємозв’язку і реверсивних можливостей як стратегічні активи».
Що означає закриття «Південного потоку» для України? «День» запитав експертів.
Дмитро МАРУНИЧ, співголова «Фонду енергетичних стратегій»:
— Хороша новина для України. Це сигнал про те, що транзит не зменшуватиметься такими суттєвими темпами. Цьогорічний транзит газу зменшився на 15%. 2013 року Україна перекачала 85 мільярдів метрів кубічних російського газу. Запуск «Південного потоку» теоретично міг би забрати у нас ще 63 мільярда метрів кубічних газу, тобто 70% транзиту. Утім, замороження цього проекту ще не означає, що напругу із транзитом знято. Адже нещодавно (мабуть, розуміючи невдалість «Південного потоку») Путін разом із турецьким прем’єром підписали меморандум про будівництво газопроводу через територію Туреччини до ЄС потужністю 63 мільярда метрів кубічних через Чорне море в Грецію та Болгарію. Чим це завершиться? Наразі важко прогнозувати. Але те, що Туреччина в цьому зацікавлена і буде всіляко сприяти — очевидно. ЇЇ мета — стати газовим хабом. Саме тому вона погодилася і будує з Азербайджаном газопровід ТАNAP (17 мільярдів метрів кубічних газу).
Як має діяти Україна? Єдиний варіант продовжувати тиснути на ЄС, щоб він завадив цьому будівництву. Немає реакції урядів членів-учасників консорціуму (Болгарії, Угорщини, Австрії та Сербії) з будівництва «Південного потоку». Вона дуже важлива, бо від закриття вони втрачають частину доходів.
Але цей випад Кремля може означати ще й тиск на Єврокомісію руками ж саме учасників ЄС.
Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, колишній уповноважений президента з питань енергетичної безпеки:
— «Газпром» сів на мілину. І заява Міллера — це намагання зберегти гарне обличчя «заднім числом». Від «Південного потоку» давно відмовилися в ЄС. Європа намагатиметься якомога менше залежати від Росії в питаннях купівлі газу, щоб не мати зайвих проблем. Тому й всіляко дистанціюється, закуповує норвезький газ і веде мову про сланцевий зі США. Для України задній хід «Газпрому» — це збереження на кілька років транзиту, який дає щороку 1,5 мільярда доларів. Це 1:0 на користь України. І додатковий козир у перемовинах про зниження ціни. Нам потрібно ініціювати продовження газових перемовин за участю ЄС, і дотискати Росію на перегляд контракту. Адже поступова втрата європейського ринку змусить бути поступливішими, бо український ринок для них — це єдиний реальний шанс зберегти обсяги продажів свого газу. Але для цього «Газпрому» та його шефам доведеться вчитися демократичним манерам.
