Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) розгляне питання про продовження співробітництва з Україною за програмою розширеного кредитування EFF 7 вересня, повідомив віце-прем'єр-міністр України Сергій Тигипко. У разі позитивного рішення Україна отримає транші за червень — липень на загальну суму $180 млн.
За його словами, український уряд уже надіслав у МВФ підписаний Кабінетом Міністрів і Нацбанком Меморандум про наміри, а також низку інших документів, необхідних для майбутнього засідання. Відповідаючи на запитання про те, наскільки Україні вдалося погодити з МВФ підвищення тарифів за житлово-комунальні послуги до повної їхньої вартості, С.Тигипко сказав, що ця проблема залишається відкритою.
Раніше щодо результатів поїздки делегації України у Вашингтон для переговорів із керівництвом МВФ і Світового банку С. Тигипко заявив, що у випадку невирішення питання про тарифи фонд не надасть Україні чергових траншів за програмою EFF, повідомляє Інтерфакс-Україна.
ЧАЕС не готова до закриття
Зупиняти 3-й енергоблок Чорнобильської АЕС на початку 2000 р. економічно недоцільно, заявив агентству Інтерфакс-Україна віце-президент Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» Віссаріон Кім. За його словами, паливо, яке є на блоці, може використовуватися ще протягом року. Враховуючи складну ситуацію з енерговиробництвом, зупинити блок потужністю 1000 МВт незрозсудливо, зазначив В.Кім.
Як сказав президент «НАЕК Енергоатом» Микола Дудченко, виступаючи на прес-конференції, програма щодо виведення з експлуатації виконується. Однак, за його словами, до 1 січня 2000 р. на станції не будуть створені соціальні умови для працевлаштування персоналу і не будуть вирішені всі технічні проблеми, пов'язані із закриттям станції, і «Захід це розуміє».
М. Дудченко також заявив, що Україна добудує 4-й блок Рівненської АЕС і 2-й блок Хмельницької АЕС «однозначно і беззастережно». Він підкреслив, що це не залежить від того, чи нададуть допомогу західні країни.
Українсько-польські перспективи
31 серпня Львівська торгово-промислова палата провела «круглий стіл» із проблем пріоритетних напрямків в українсько-польському співробітництві. Як повідомила начальник Львівського облуправління зовнішньо-економічних зв'язків Марія Суха, за цей рік експорт львівських товарів у Польщу становив $15 млн., а імпорт польських товарів в Україну сягнув $43 млн. Торгівлю значно утруднюють взаємне невизнання сертифікатів, набагато вищі від світових ставки мита і велика кількість різноманітних зборів. За словами торгового консула Республіки Польща у Львові Міхала Узебло, Польща зацікавлена одержувати з України сталь, металеві конструкції, чавун, деревину і нафту. Натомість поляки готові постачати картоплю, перець, лавровий листок, пластмасу, сантехніку. Загальні суми польських інвестицій на Львівщині становили $1 млн. До речі, Україна сьогодні є для Польщі четвертим за значенням ринком збуту польських товарів.
Не за горами час безпілотних літаків
В Україні розробляються безпілотні літальні апарати (БЛА) міні-класу вагою 9— 10 кг, що мають швидкість польоту від 60 до 105 км/год., повідомив агентству УНІАН генеральний директор Харківського АТ «Науково-промисловий сервіс» Ігор Авілов. За його словами, БЛА є зручними засобами для оперативного розв'язання широкого кола завдань як військового, так і подвійного призначення: від розвідки об'єктів, що охороняються, визначення цілей і аерофотозйомки — до моніторингу районів пожеж, великих екологічних катастроф, аварій.
І.Авілов зазначив, що харківські БЛА набагато дешевші від вертольотів і літаків, а отже, можуть виконувати ці завдання з мінімальними фінансовими затратами. Він поінформував, що в Україні вже створено апарати «Око-1», «Синиця», «Ремез» і «Ремез-3», зокрема, остання розробка є апаратом завдовжки 78 см і з розмахом крил 2 метри.
Щодо ціни апарату, то розробник повідомив, що вона коливається залежно від електронної «начинки» апарату від $25 тис. до $43 тис.
Недешевий транзит для казахської нафти
Мінтранс України, на прохання уряду Казахстану, здійснив розрахунки вартості транспортування транзитом через Україну казахської нафти за змішаним залізнично-морським маршрутом із використанням чорноморських портів Грузії та України, повідомляє Інфобанк.
Казахська нафта нині транспортується до вітчизняних портів Айвазовська й Одеса-Пересип залізницею через територію Росії. При цьому вартість перевезень у першому випадку коливається в межах $29,4—33,95 за тонну нафти, у другому — $30,7—35,25.
У двох нових варіантах загальні витрати на транзит казахської нафти здаються дещо вищими. Зокрема, в разі транспортування її поромом через Каспійське море в Азербайджан, звідти залізницею через Грузію до порту Поті, а тоді поромною переправою до Іллічівська (Україна) — видатки становитимуть $41,56—42,62 за тонну, в разі ж переправлення казахської нафти із грузинського порту Батумі до Одеси (Україна) танкером — $50,26—51,32 за тонну.
