«Ситуація у фінансовій сфері Рівненщини плавно переходить із кризи в крах», — таку оцінку стану банківського бізнесу в області дав у приватній бесіді один із місцевих банкірів. Якщо, за підсумками 1997 року, всі банківські організації, які діяли в області, одержали близько дев'яти мільйонів гривень прибутку, то вже минулого року цей показник скоротився утроє, а в першому півріччі банківська система області спрацювала зі збитком у три з половиною мільйона гривень.
Практично сходить на нінащо кредитування. Якщо в кінці минулого року «кредитний портфель» банків становив 66,5 млн. гривень, то в березні нинішнього року поменшав до 60,1 млн. гривень, а до середини нинішнього літа скоротився ще майже на 10 млн. гривень. На частку агропромислового комплексу області, який дуже потребує грошових надходжень, припадає із цієї суми всього 1 млн. гривень.
Справжньою бідою для банківських організацій області стало неповернення кредитів. В окремих банках цей показник доходить до 100 відсотків. Працівники банків стикаються з просто-таки волаючими фактами правового нігілізму. Позичальники самовільно реалізують продукцію, закладену в банку як гарантію повернення кредиту, прихитряються той самий товар закласти в декількох банках. У таких умовах багато які філіали банків узагалі утримуються від видачі кредитів. Володимир КОНЄВ, «День»
«Слово і діло» по-українськи
144 кримінальні справи за фактами ухиляння від сплати податків порушили співробітники податкової міліції Сумщини з початку 1999 року за результатами здійснення комплексних заходів, причому 47 із них — щодо приховування податків в особливо великих розмірах, повідомляє УНІАН. Загалом за результатами оперативно-розшукової діяльності підрозділів податкової міліції Сумщини до бюджетів та цільових фондів стягнуто 26 млн. грн., що втричі більше, ніж за такий же період минулого року. Не відстають й «служителі податку» в інших регіонах. Цього року Державна податкова адміністрація Чернівецької області також виявила значні порушення на 67% із 2261 підприємств краю, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. В результаті таких перевірок до бюджетів усіх рівнів зараховано податків на суму 25 млн. 909 тис. грн., в тому числі за актами перевірок — 16 млн. 463 тис. грн.
Натуроплата може збити ціни на зерно
«Колективні господарства можуть викинути на ринок приблизно 5 млн. тонн дешевого зерна, виплачуючи зерном нового врожаю зарплату власним робітникам», — сказав Українським новинам представник великої компанії із торгівлі продовольством. За даними МінАПК, заборгованість із зарплати в колективних господарствах на 10 червня перевищувала 2 млрд. гривень, або по 743 гривні на одного працівника. Цього року на оплату праці робітником господарства планують використати 4 млн. 729 тис. тонн зерна. Середня ціна виданого по травень 1999 р. зерна врожаю 1998 року 131—148 гривень/тонна. Ціна реалізації зерна за контрактами з державою та бартерними угодами на 30 — 40 гривень вища, а собівартість 1998 року становила 139 гривень/тонна. Колективні господарства змолотили 11 196 тис. тонн зерна, повідомляють Українські новини. Середня врожайність зернових становить 22,0 ц/га, пшениці — 24,1 ц/га (1998 року середня врожайність зернових становила 23,9 ц/га, пшениці — 26,8 ц/га). При цьому фахівці МінАПК стверджують, що врожайність зерна на площах, які залишилися, буде нижчою, ніж на вже зібраних.
Контроль за валютними операціями посилюється
Правління Нацбанку закликало керівників комерційних банків встановити персональний контроль за дотриманням обмінних курсів валюти в операціях з готівкою та безготівкою, повідомляє Інфобанк. При цьому прес-служба заявляє, що останні ажіотажні тенденції на валютному ринку «базуються в основному на спробі окремих осіб дестабілізувати валютну ситуацію й нагріти на цьому руки». Нацбанк України має намір закрити пункти обміну валюти, які не працювали 21-22 липня або здійснювали операції «в односторонньому порядку з купівлі валюти», повідомляє УНІАН. Таке рішення прийняв голова НБУ Віктор Ющенко за результатами перевірки п'яти випадково вибраних обмінних пунктів у центрі Києва. За його словами, основним порушенням був «односторонній режим роботи», при якому пункти тільки купували валюту. При цьому, нагадав голова НБУ, згідно з чинним законодавством, обмінні пункти повинні працювати в «закритій валютній позиції», тобто пункт повинен щодня продавати стільки валюти, скільки купив за цей день.
«Хартрон» бореться за залучення російських інвесторів
Керівництво АТ «Хартрон» скептично оцінює рішення ФДМ виставити на некомерційний конкурс 24,56 відсотка акцій підприємства. «Пакет у 24,56 відсотка «нікому не потрібен» і російські партнери «Хартрона» в конкурсі не братимуть участь», — твердить заступник директора «Хартрона» Олександр Бек. На його переконання, єдиною можливістю поліпшити ситуацію на «Хартроні» стане повернення до колишнього плану розміщення акцій, а також продаж двох 24,78-відсоткових пакетів російським космічним фірмам — основним замовникам харківського підприємства. У кінці червня мали відбутися конкурси з продажу двох 24,78-відсоткових пакетів акцій «Хартрона», стартова ціна кожного з яких становила 9,205 млн. грн. Однак фактично конкурси було припинено розпорядженням Кабінету Міністрів № 534 від 7 червня, яке закріпило в держвласності на 5 років 50 відсотків + 1 акцію підприємства. Тим часом ФДМ 14 липня в зв'язку з розпорядженням уряду затвердив уточнений план розміщення акцій «Хартрона», згідно з яким у період із 1 жовтня 1999 року по 1 квітня 2000 року на некомерційний конкурс має бути виставлено тільки один пакет розміром 24,56 відсотка статутного фонду.
Мінекономіки — за централізацію амортвідрахувань
Мiнiстерство економiки України подало на розгляд уряду проект подання до Конституцiйного суду щодо неконституцiйності ухвалених парламентом змiн до закону про оподаткування прибутку пiдприємств, якi скасовують централізацію у державному бюджеті 10% амортизацiйних вiдрахувань, повідомляє Інфобанк. Мiнiстерство обгрунтовує свою пропозицiю тим, що така централiзацiя є єдиним джерелом для здійснення державних централiзованих капiталовкладень. За інформацією Мiнекономiки, за лютий-травень 1999 року, коли централiзацiя 10% амортвiдрахувань була чинною, бюджет отримав 317 мiльйонiв гривень.
Згiдно з постановою уряду, державнi централiзованi капiталовкладення у 1999 роцi мали спрямовуватися на закупiвлю сiльськогосподарської технiки, розвиток агропромислового комплексу, пiдтримку програми лiтако- i суднобудування та завершення будiвництва нових потужностей вугiльних шахт.
Заборгованість Міненерго до кінця року сягне 5 млрд. грн.
Для нормального функціонування підприємств Міністерства енергетики в осінньо-зимовий період необхідно від 4,5 до 6 млн. тонн вугілля, зазначив заступник міністра енергетики Володимир Дарчук.
Сьогодні щодня від вугільної промисловості надходить 55—65 тис. тонн вугілля, ще 6 тис. тонн становить експорт з Росії та Польщі. Підприємствами ж Міненерго за добу споживається приблизно 90 тис. тонн вугілля. Щорічна потреба Міненерго в імпортному вугіллі становить 6,5 млн. тонн, повідомляє УНІАН.
За підсумками роботи енергетичної галузі, заборгованість Міненерго бюджетам усіх рівнів на сьогодні становить 2,3 млрд. грн. За його словами, 90% цієї заборгованості — на рахунку енергогенеруючих компаній. Енергопостачальні компанії практично виконують свої зобов'язання перед бюджетом і на сьогодні погасили свою заборгованість. За підсумком шести місяців роботи галузі накопичені збитки за минулі роки становлять 3 млрд. грн. Загальні збитки по галузі до кінця року можуть сягнути близько 5 млрд. грн.
