В Україні продовжує дорожчати цукор... За даними Міністерства економіки України, на кінець січня 2010 року солодкий продукт подорожчав у магазинах на 26% (з 7,41 до 9,34 гривні за 1 кг), а на продовольчих ринках — на 32%. Ціновий бум всередині країни супроводжується й рекордним подорожчанням цукру на світових ринках, яке зумовлено неврожаями в Індії та Бразилії (в головних країнах постачальниках цукру на міжнародну арену). Тим часом міністр економіки України Богдан Данилишин у стрімкому подорожчанні цукру й ажіотажі серед споживачів звинувачує спекулянтів. Адже, як заявив він учора на брифінгу, підвищення цін з економічної точки зору абсолютно не обѓрунтоване, і відбулося тільки з політичних причин. Пообіцявши спекулянтам карні справи, Данилишин для ліквідації паніки на продовольчому ринку планує, у разі потреби, забезпечити імпортні поставки цукру, а також використовувати запаси держрезерву і Аграрного фонду. Експерти, у свою чергу, заявляють про необхідність імпортозаміщення й збільшення посівів цукрового буряку.
ЦУКРОВИЙ БУРЯК ЯК РИЗИК ЗБИТКІВ
Останніми роками в Україні спостерігається падіння обсягів вирощування цукрових буряків та виробництва з нього цукру. Так, за інформацією асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», виробництво цукру в 2007 році становило — 1,9 мільйона тонн, в 2008 році — 1,6 мільйона тонн і в 2009 — близько 1,3 мільйона тонн. Обсяги ж посівних площ під цукровий буряк у 2007 році становили 0,63 мільйона га, в 2008 — 0,4 мільйона га та в 2009 — близько 0,37 мільйона га.
За ці роки скоротилася і кількість цукрових заводів. За даними голови національної асоціації цукровиробників «Укрцукор» Миколи Ярчука, у 2008 році працювало 70 із 192 заводів, а в минулому — 56.
Небажання аграріїв вирощувати цукровий буряк керівник групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа пояснює так: у 2005 році ціни на цукор були привабливими, а хороший урожай цукрового буряку в 2006 році дозволив виробити на внутрішньому ринку близько 2,6 мільйона тонн цукру. Однак після цього аграрії та виробники отримали три збиткових сезони: ціни на цукор різко впали. «Два роки тому оптова ціна на цукор знижувалася до 2,5 гривні при собівартості 2,8—2,9 гривні за кілограм», — деталізує експерт «Дню». Такі заробітки виявилися «не солодкими» для аграріїв — і вони почали зменшувати посівні площі під буряк. Слідом за ними скоротилися обсяги виробництва цукру і кількість переробних заводів. На плаву втрималися тільки ті заводи, які входили до великих агрокомпаній, що мали власні посіви цукрового буряку.
На думку Лапи, тодішнього падіння цін можна було уникнути, якби на державному рівні вчасно організували закупки надлишку цукру через Аграрний фонд. Але дива не сталося — і тепер маємо те що маємо, підсумовує експерт.
Нинішній ціновий марафон на ринку цукру Лапа пояснює дефіцитом. Так, за його підрахунками, цукровий дефіцит цього року може скласти близько 400 тисяч тонн, адже внутрішнє виробництво цукру — 1,27 мільйона тонн, а щороку країна споживає 1,8 мільйона тонн. На думку експерта, цей дефіцит зумовлюється двома причинами. Перша — тривала тенденція до зменшення обсягів виробництва цукру вітчизняного виробництва, яка частково продиктована відсутністю фінансової підтримки держави аграріям, які вирощують цукровий буряк. Зокрема, Лапа нагадав, що минулого року фермери так і не дочекалися державних дотацій на посіви цукрового буряку в розмірі 750 гривень на гектар. Друга причина — неефективний та несвоєчасний розподіл СОТ-івських квот із завезення до України 260 тисяч тонн цукру-сирцю за пільговою митною ставкою. За словами Лапи, у 2009 році з цього об’єму завезли тільки близько 40 тисяч тонн.
ЧИЙ ЦУКОР ЇСТИМЕМО?
Натомість міністр економіки України Богдан Данилишин вважає, що дефіциту цукру в країні немає. А ціновий ажіотаж довкола цукру «носить політичний характер». Данилишин переконаний, що великі оптовики й посередники вирішили скористатися політичною ситуацією в країні та заробити на цьому. Піймати за руку цінових спекулянтів на «солодкому» ринку Мінекономіки пообіцяли в Антимонопольному комітеті України. Нагадаємо, що днями комітет розпочав вивчати цей ринок. У разі виявлення спекуляцій, за даними Мінекономіки, до порушників застосують штрафи (200% від необгрунтовано отриманої виручки) та економічні санкції.
Стосовно ж розподілу СОТ-івських квот у Мінекономіки повідомили, що в січні 2010 року імпортери використали їх на 58,8% (157,49 тисячі тонн). Серед лідерів — Бразилія, яка повністю використала відведені їй об’єми. Квоти ж на інші країни ще на 100% вільні. У міністерстві обіцяють надалі поліпшити процес надання СОТ-івських квот. Зокрема, спростити процедуру може відміна обов’язкової подачі оригіналу сертифікату про походження товару при подачі заявки на отримання ліцензії на імпорт пільгового цукру.
Дефіциту немає, а нинішній ажіотаж носить політичний відтінок, буквально вторить Данилишину Микола Ярчук. За його інформацією, на перше січня 2010 року на внутрішньому ринку було вироблено 1,275 мільйона тонн цукру. Простий підрахунок показує, що при щомісячному споживанні 140 тисяч тонн цукру не може бути й мови про нестачу. В той же час Ярчук не відкидає той варіант, що цукровий дефіцит виникне у липні-серпні, коли внутрішні запаси закінчаться.
За оцінками Мінекономіки, дефіцитними у 2010 році можуть виявитися близько 450 тисяч тонн цукру. На запитання «Дня», які головні джерела передбачаються для його покриття у відомстві відповіли — за рахунок імпорту, щоправда, не конкретизуючи при цьому, про імпорт з яких країн іде мова.
«Якби ми змогли посіяти 450 тисяч га цукрового буряку, то ні про який дефіцит в Україні не варто було б говорити», — тим часом говорить Ярчук. Крім того, такі посівні площі дозволили б не тільки нагодувати українців вітчизняним цукром, а ще й поміркувати про експорт 350 тисяч тонн.
У цьому році складеться унікальна ситуація — український цукор, вироблений із цукрового буряка нового врожаю, буде дешевий приблизно на 100 доларів за тонну цукру-сирцю, який значно подорожчав на світових ринках, анонсує «Дню» перспективи на рік Ярчук. Якщо ж держава не захоче експортувати, то можна було б пустити додатковий цукор на виробництво біопалива (біоетанолу) цукровими заводами.
«Підстрахувати» Україну цукром може і Європейський Союз. Його цукровиробники, на відміну від українських, цього року отримали рекордне перевиробництво солодкого продукту завдяки сприятливим погоднім умовам. І згідно з рішенням Європейської Комісії, зможуть експортувати в 2009/10 маркетинговому році на зовнішні ринки додатково 500 тисяч тонн цукру.
Але експерти пропонують не дуже розраховувати на таке джерело покриття дефіциту, адже європейський цукор може виявитися не по кишені нашому споживачу. Так, за словами Лапи, імпорт європейського цукру буде виходити за межі пільгових квот, відведених Україні в рамках СОТ. Тому цей товар оподатковуватиметься за іншою митною ставкою, яка становить 50%, плюс 20% ПДВ. Тобто в оптовому продажі кілограм такого цукру становитиме 11,5 гривні, а в роздрібі — 12—13 гривень.
«В Європі сьогодні цукор коштує 1300 євро за тонну. Що ми будемо імпортувати: високу ціну до себе? Нам потрібно займатися власним виробництвом», — говорить Ярчук. Серед нагальних заходів голова національної асоціації цукровиробників «Укрцукор» пропонує виділяти з бюджету дотації аграріям в розмірі півтори тисячі гривень на гектар цукрового буряку, проводити закупки цукру в Аграрний фонд та зменшити ПДВ на цукор, як зробили в сусідній Росії, Білорусії та Молдові. Всі ці заходи, на його думку, відродять інтерес фермерів до вирощування цукрового буряку та знімуть загрозу цукрового дефіциту в майбутньому.
Отримати коментар від Міністерства аграрної політики України про заходи державної підтримки для цукрової галузі на 2010 рік не вдалося. На момент здачі номеру «День» так і не отримав офіційної відповіді на свій запит. Однак раніше в інтерв’ю «Дню» галузевий міністр Юрій Мельник заявляв, що в 2010 році він очікує зростання посівних площ під цукрові буряки на 20% — до 400 тисяч га, серйозної модернізації переробних потужностей галузі та перегляду заводами сировинних зон, щоб поліпшити їхню роботу (мінімум на 80—100 днів активного сезону, з переробкою не двох тисяч тонн буряку на добу, а хоча б 6—8 тисяч тонн).
