Українська влада має сьогодні не так вже й багато варіантів, аби нарощувати валовий внутрішній продукт. (У зв’язку з торговельною блокадою ОРДЛО Національний банк України переглянув макропоказники на 2017 рік, погіршивши прогноз зростання ВВП країни з 2,8% до 1,9%.) Чи не найдоступніший із них — боротьба з тіньовою економікою і, зокрема, в торгівлі складною побутовою технікою. За даними GFK, до 20% продажів планшетів, мобільних телефонів та ноутбуків сьогодні в тіні. Для фотоапаратів цей показник сягає 25%, для холодильників і пральних машин — до 15%, для телевізорів — до 10%, для мультиварок — до 13%, для пилососів — до 18%.
Такі показники призводять до того, що бюджет втрачає мільярди гривень доходів. «Якщо припустити, що лише 15% продажів техніки перебувають у тіні, то 2015 року (за загального обсягу ринку побутової техніки та електроніки 47 мільярдів гривень) бюджет втратив 1,2 мільярда гривень, 2016 року — 1,35 мільярда», — підрахувала координатор комітету побутової електроніки Європейської Бізнес Асоціації Вікторія КУЛИКОВА.
«Мінімізація сірого та чорного імпорту — найсильніший стимул для вендора (компанії, що виготовляє та постачає товари, продукти, послуги під своєю торговельною маркою) збільшувати інвестиції в ринок України. І що швидше ми наведемо тут лад, то швидше повернемося до тих обсягів, що їх мала наша компанія за кращих часів», — зазначає Олександр ШАБАНОВ, представник компанії LG, яка через проблеми тіньового сектору істотно скоротила свою присутність в Україні.
На думку членів Європейської Бізнес Асоціації, на детінізації і легалізації сектору продажів побутової електроніки має дуже позитивно позначитися запровадження з 1 квітня всіма без винятку продавцями сучасних касових апаратів чи, відповідно до офіційної термінології, реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Представники EBA домоглися змін до проекту постанови Державної регуляторної служби про список складної техніки на гарантії, для продажу якої РРО є обов’язковими. «Зокрема, було ухвалено рішення вилучити з цього переліку відносно недорогі товари масового споживання, які продаються у підземних переходах, як, наприклад, диски, флешки чи лампи, — розповідає Куликова. — Водночас ми виступаємо проти того, аби вводити в цей проект додатково грошові обмеження. Наприклад, про те, що використання РРО не обов’язкове для товарів, які коштують менш ніж, наприклад, п’ять тисяч гривень. Ми вважаємо, що недобросовісні суб’єкти господарювання використовуватимуть прив’язки до грошової суми, аби обійти вимоги законодавства».
«Ми відкриваємо завод у Черкасах з інвестицією $23 мільйони — це мікрохвильові печі, холодильники, інші вироби — і ми як виробники передусім зацікавлені в детінізації, — каже президент KTD Group, співзасновник коаліції «За детінізацію економіки» Олександр ГРОМИКО, — ми зацікавлені в чесній конкуренції на ринку, в однакових правилах гри для всіх. І у світі нічого кращого не придумали, як захистити ринок за допомогою касових апаратів. Це — наскрізна перевірка ринку — від імпортерів до точок продажів. Можу припустити: вже через кілька років ми всі сміятимемося над тим, як важко розв’язувалася ця проблема, оскільки у всьому світі касові апарати використовуються вже давно і скрізь».
Запровадити РРО, переконаний Громико, слід на всі товари. У Європі касові апарати використовують вже і на сільськогосподарських ринках. Президент Порошенко, за словами активіста детінізації, розповідав на Раді реформ, що колега з Болгарії возив його на простий ринок, і там виноград продали із звичайного прилавка. Але при цьому видали фіскальний чек. А якщо в тебе немає касового апарата і тебе ніхто не контролює, то ти можеш грати за правилами анекдоту про Василя Івановича, розповідає Громико. У казино Чапаєву одразу ж «пішла» карта, тільки-но інші гравці повідомили, що вони всі одне одному довіряють. Така сама система працює нині в нас у відносинах між владою і підприємцями, констатує Громико. Влада навіть і без касових апаратів «щиро» вірить, що всі продають не більш ніж на мільйон гривень на рік, а бізнес, звісно, декларує, що так воно і є. Хоча всі бачать, що у нього дво- та триповерхові магазини.
«Навіть у тому разі, якщо прийдуть абсолютно чесні податківці, то вони не зможуть бігати за кожною точкою продажів — їм потрібна прозора система контролю. А для цього не обійтися без системи контролю по всьому ланцюжку, — переконаний Громико. — Ми пропонуємо, аби не чіпати найменших, тих, хто стоїть на ринках, запроваджувати касові апарати скрізь, де торговельна площа більш ніж 20 квадратним метрів. Через кілька років, я гадаю, і це зміниться. У будь-якому разі метраж легко перевірити. А горезвісний мільйон на рік — неможливо».
«У Європі зараз занепокоєні іншим, — продовжує Громико, — як змусити споживача вимагати фіскальний чек. Адже тіньова економіка є скрізь. І наша коаліція вже підготувала законопроект, в якому йдеться про мотивації вимогливості покупця. Є італійський сценарій, яким запроваджуються штраф для покупця (250 євро!), якщо ви не показуєте фінансовим карабінерам фіскальний чек. А точку одразу теж штрафують. Але вже на 500 євро. А з другого разу штраф зростає до 5 тисяч євро чи навіть закривають точку. Так вже чинять у низці європейських країн. Є ще грузинсько-польський сценарій. Там споживача мотивують через лотерею — фіскальний чек одночасно є і державним лотерейним квитком». «У нас непоодинокими є випадки, коли чеки, видані покупцеві, насправді не є фіскальними і до податкової не надходять, — додає підприємець. — У Південній Кореї знайшли вихід і для такої ситуації: покупець може зайти на сайт фіскальної служби і перевірити отриманий чек. Якщо його обдурили, він пише відповідну заяву і йому повністю повертається вартість покупки».
«Це найдієвіший механізм», — переконаний Громико. Він каже, що коаліція підготувала п’ять законопроектів. «Якщо їх приймуть, то, за нашими розрахунками, тіньова економіка з нинішніх 38% знизиться до 10% ВВП. І це не півтора мільярда, це 150 мільярдів гривень на рік. Ми до цього прагнемо і хочемо, аби влада нас підтримала, щоб детінізувати економіку».
Експерт з питань податкової та бюджетної політики РПР В’ячеслав ЧЕРКАШИН не повністю поділяє такий оптимізм. «Хоча касові апарати упевнено крокують по всій земній кулі», за його словами, мрія про тіньову економіку 10% поки що є нереальною не лише для України, а й для інших держав. Він вважає за можливе показник 14—15%, хоча прагнути до 10%, на його думку, треба. Проте його одразу ж виправляють: у скандинавських країнах тінь становить 8-9%. Проте Черкашин підтримує Громико і посилається на рішення конституційного суду Австрії. У відповідь на звернення низки бізнесових асоціацій цієї країни, що порушували питання про обмеження під час насильницької фіскалізації (запровадження РРО) свобод бізнесу і торгівлі, суд ухвалив рішення, що касові апарати — це інструмент, який дає змогу забезпечити детінізацію економіки.
