Предметом особливо гострих дискусій страхувальників з громадянами є недовіра останніх до стабільності отримання виплат з оформлених ними послуг. Чому так сталося і як зменшити рівень злочинності в цій сфері, сторони намагалися з'ясувати на під час нещодавного круглого столу.
Аналіз документації страхового ринку свідчить: найбільшим каменем спотикання сьогодні є обов'язкове страхування відповідальності (народна назва «автогражданка»). Тільки минулого року згідно з законодавством про цей вид страхування видано понад чотири мільйони страхових полісів на загальну суму 860 мільйонів гривень. З них 70% оформлено при проходженні техоглядів. Решту полісів придбали громадянами, що мають 50% пільги, а також юридичні особи. Такі цифри, за словами помічника президента Моторно-тронспортного страхового бюро України Антона Авдєєва, свідчать про переважно формальне ставлення до закріпленого законом виду страхування. Головна біда в тому, що водії не усвідомили реальної користі полісу і купують його на 15 діб чи в кращому випадку на місяць. На думку Авдєєва, потрібно збільшити мінімальний термін дії полісу до шести місяців. А доти низький рівень, а точніше — відсутність контролю працівниками ДАІ обмежується перевіркою «відчіпних» (придбаних в більшості випадків наче з-під палиці) і тільки ускладнює справу.
Та заступник начальника Управління департаменту ДАІ МВД України Василь Зайченко не погоджується з тим, що контроль за страховими полісами має лежати тільки на плечах ДАІ. На його думку, це проблема «національної безпеки в цілому». Фільтрування на наявність таких полісів автомобілів, які перетинають кордон України, Державною прикордонною службою, на думку Зайченко, теж не вирішить проблеми. Потрібні додаткові механізми.
Директор Департаменту автотранспортного страхування компанії «PZU Україна» Олексій Рум'янцев ДАIшника не підтримує. Він переконаний, що «на шляхах має бути один господар». На його думку, у всьому винен законодавець, який встановив недостатні штрафні санкції для порушників закону про «автогражданку». У Польщі, переконує він, за прострочення одного дня оформлення полісу після придбання транспортного засобу автомобіліст сплачує 2000 тисячі євро! Таке рішення робить зайвими будь-які розмови. А головне — захищає автомобіліста від різних колізій.
Та учасники ДТП мають деякі підстави в цьому сумніватися. «Доведеться добряче побігати, доки отримаєш кошти», — стверджують вони. Тривалий термін отримання документів (два-три місяці), жорсткі перевірки та лобіювання інтересів страхових компаній з боку аварійних комісарів роблять страхові продукти непривабливими. «Тривала тяганина пов'язана з великою завантаженістю наших судів. Для проведення страхової виплати потрібне рішення суду про визнання або невизнання особи винною у здійсненні транспортної пригоди», — говорить генеральний директор страхової компанії «Континент» Сергій Парфенюк.
Але прискіпливість перевірок зумовлена значною кількістю зумисних ДТП, спрямованих на отримання страхових сум. За даними Ліги страхових організацій України такі втрати в середньому за місяць складають 10% від об'єму страхових премій компаній. В окремих випадках цифра досягає 25%. Винахідливість у застосуванні шахрайських схем просто вражає. Траплялися випадки, коли один автомобіль страхували в декількох компаніях, а потім отримували подвійні і навіть потрійні суми. Або ж одне авто потрапляло у ДТП декілька разів на рік. Щоб запобігти шахрайським схемам, нині йдеться про створення Єдиної бази даних страхових компаній та Міністерства внутрішніх справ. Це полегшить роботу з виявлення «ловкачів», які незаконно претендують на виплати. Першими кроками в цьому напрямку можна вважати створення Міжнародного бюро кредитних історій та Комітету боротьби з страховим шахрайством.
Але благородність намірів може розбитися об реальне невиконання встановлених правил. Так, на практиці контроль за наявністю страхових полісів передбачає складання інспектором ДАІ протоколу в разі виявлення порушення і накладання адміністративного стягнення. Штрафи в розмірі 8,5-17 гривень водій забов'язаний сплатити протягом 15 днів.
