Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Хто відповість за газові борги?

«День» з’ясовував найбільш імовірні сценарії порятунку теплової енергетики
3 лютого, 2011 - 00:00
МАЛЮНОК IГОРЯ ЛУК’ЯНЧЕНКА

Керівників областей, які мають найбільші борги за природний газ, наступного тижня викликають на засідання Кабінету Міністрів. Про це вчора заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров і пригрозив неплатникам «наочно та принципово» розібратися з ними. За словами Азарова, сьогодні залишки коштів у місцевих бюджетах становлять приблизно десять мільярдів гривень, тоді як борги перед підприємствами теплокомуненерго досягають трьох мільярдів гривень. Отже, ніяких підстав для несплати, за словами прем’єр-міністра, немає.

На горіхи від прем’єра місцеві очільники отримали після того, як глава держави Віктор Янукович публічно дав завдання Азарову до 15 лютого розібратися з газовими боргами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). У президентському дорученні главі уряду дано завдання протягом двох тижнів проаналізувати причини затримки з погашенням газових боргів та проконтролювати розробку законопроекту про внесення змін до чинного законодавства для завершення процедури погашення заборгованості до 1 липня 2011 року.

Питання розрахунків за газ знову підняли після того, як по всій країні в цілого ряду підприємств теплокомуненерго виникла проблема з постачанням газу. ДК «Газ України» (основний постачальник газу) доручила попередити й відключити від газоспоживання 12 підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) через значну заборгованість. Тиждень тому зниження тепла в батареях відчули й столичні мешканці, бо «Київтрансгаз» через борги також обмежив поставки газу на київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.

Загалом підприємства ТКЕ заборгували «Газу України» за природний газ, спожитий з першого жовтня 2010 року, понад 3,73 мільярда гривень (станом на 24.01.11, без «Київенерго»). Рівень розрахунків тепловиробників за спожитий газ доходить 43%, тоді як населення за комуналку розраховується справно, відзначають у «Газі України».

Тим часом газові борги «тиснуть» на державного продавця газу, який повинен до сьомого числа кожного місяця повністю розраховуватися за спожите російське блакитне паливо. Якщо графік розрахунків порушать хоча б на день, то Україна перейде на новий принцип співпраці з «Газпромом» — стовідсоткова передплата. Напевно, саме цей фактор і змушує владу шукати винних у накопичених газових боргах. Проте хто ж за них відповідатиме?

«Газові борги — це, в першу чергу, проблема теплокомуненерго. Їх не можна не тільки банкрутити, а й відключати від газопостачання під час опалювального сезону, — говорить «Дню» провідний експерт енергетичних програм Центру ім. Разумкова Сергій Дяченко. — Тобто на законодавчому рівні для них створено абсолютний імунітет: вони не платять за спожитий газ, а ДК «Газ України» не може ні звернутися до суду, щоб стягнути борги, ні відключити їх від споживання». Ситуація з розрахунками тепловиків за спожитий газ завжди була поганою, пояснює експерт. «А під час кризи вона взагалі погіршилася і майже стала критичною — рівень оплати за газ теплокомуненерго становить 43—50%», — деталізує Дяченко.

Проблема неплатежів тепловиків, за словами експерта Центру ім. Разумкова, виникає постійно через не завжди економічно обѓрунтовану вартість тепла для споживачів, яка не дозволяє покрити виробничі витрати підприємств на виготовлену продукцію.

Виконавчий директор Альянсу «Нова енергія України» Павло Качур також пояснює значну частину накопичених боргів неврегульованим питанням утворення економічно обѓрунтованих комунальних тарифів. За його словами, зараз існує розрив між терміном підвищення вартості газу для комунальних підприємств та терміном введення нових тарифів для споживачів. Як правило, за підрахунками експерта, він сягає двох-трьох, а іноді й більше, місяців. У цей проміжок часу виникає цінова різниця між новою вартістю газу та ще старими тарифами.

За новим законодавством, пояснює Качур, не допускати таких розривів має Національна комісія з регулювання ринку житлово-комунальних послуг, яка повинна займатися планомірним підвищенням тарифів залежно від зміни складових тарифу. Але поки що цей регулятор створено тільки на папері, тому й виникають такі розриви.

Таку думку підтримує й екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко. Він вважає, що зволікання зі вступом у дію Нацкомісії разом з введенням нових житлово-комунальних тарифів може призвести до поглиблення газових боргів до кінця опалювального сезону до п’яти-шести мільярдів гривень.

Однак відповідати за борги мусять і тепловики, вважають експерти. «Друга складова газових боргів виникає, коли комунальне підприємство отримує гроші за надану послугу, але використовує їх не для розрахунків за газ, а на якісь інші потреби, які вважає першочерговими», — додає Качур. Отут, на його думку, держава мусить вводити жорсткіший контроль.

Опитані «Днем» експерти наводять кілька варіантів погашення накопичених боргів.

Варіант перший — шукати гроші в державному бюджеті для компенсації різниці в тарифах.

Варіант другий — можна подумати про здачу державних підприємств теплокомуненерго в оренду чи концесію. Але якщо робити це за стандартною схемою, то, на думку Дяченка, проблему навряд чи вдасться вирішити. «Бо, по-перше, не так багато лишилося привабливих об’єктів. А по-друге, значна частина найбільш ліквідних ТЕЦ давно орендується, а працюють вони в цілому не краще, ніж державні», — вважає експерт.

Приватизація ж як інструмент розв’язання боргової проблеми, на думку Дяченка, може дати неоднозначні наслідки для галузі. «Підприємства цієї групи, як правило, монополісти. І просто віддавати їх під приватний контроль за існуючих механізмів державного регулювання цієї сфери не завжди розумно. Якщо їх і приватизувати, то слід обирати таку схему, щоб новий власник інвестував в об’єкти реальні гроші, а не просто «доводив до ручки» ще наявний потенціал підприємства», — говорить Дяченко.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: