З початку 2014 року ціни на хліб у Криму зросли на 7%, повідомив директор Департаменту економічного розвитку Мінагрополітики Віталій Саблук. За словами чиновника, Мінагрополітики шукає можливості для безперервних поставок на півострів продуктів харчування, проте є проблеми з гарантіями постачальникам. При цьому він зазначив, що у разі повної анексії Криму Росією ціни на хліб на півострові можуть зрости.
Зараз ціни на хліб у більшості регіонів, за винятком Криму, стабільні завдяки роботі Аграрного фонду. «Наприклад, якщо по Україні в цілому з 1 січня ціни на хліб зросли приблизно на 3%, то в Криму — більш ніж на 7%. І Аграрний фонд не має можливості постачати борошно для пекарських підприємств у Сімферополі через проблеми з транспортом, адже закрито перехід на Крим», — додав він. Також, за словами Саблука, є ймовірність того, що в разі переходу Криму до складу РФ ціни на хлібобулочні вироби зростуть ще більше і відрізнятимуться від українських на 60—70%. «Якщо аналізувати ціну на хліб простих рецептур (соціальні сорти), наприклад у Харківській області та прикордонній з нею російській Білгородській області, — різниця становитиме близько 60—70%. На українській території 1 кг білого хліба коштує трохи більше 6 грн, а на російській коштуватиме, якщо рахувати у гривнях, — близько 11 грн. Тому коли кримські пекарі перепрофілюються на борошно з Росії, цілком можливо, що їм доведеться екстраполювати ціни прикордонних з Україною областей на Крим. І тому, гадаю, можна очікувати ще подальшого зростання. Те ж саме стосується круп, макаронів та гречки», — розповів він.
Шукаючи надійні шляхи постачань продукції до Криму, в Мінагропроді паралельно думають і над тим, куди і як швидко переорієнтувати потік агропродукції. Адже не секрет, що Росія залишається найбільшим торговельним партнером України: на неї припало 17% експортних постачань і 32,3% імпорту. За останніми даними Держстату, експорт українських товарів у Росію становив лише $746,5 млн порівняно з $1,11 млрд у січні 2013 року. Тож у галузі АПК також очікують торговельного спаду.
Альтернатива для поставок української агропродукції є, кажуть експерти. По-перше, це збільшення вже існуючих товарних контактів. Не останнє місце в цьому займає і ринок Азії та Китаю, говорить генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. На його думку, держава має активніше долучитися і допомагати виробникам швидше виходити на ці ринки.
По-друге, треба орієнтуватися на ринок Європи. «Ми почули політичні заяви як від прем’єр-міністра України, так і від керівників європейських держав про готовність спрощувати торговельний режим, — зазначає в коментарі «Дню» міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка. — Поки що ми ще не отримали фактичної інформації з цифрами в якісному та кількісному показнику. Але, по суті, Європа сформувала сигнал: вона готова переглядати експортні квоти, і ми наразі чекаємо їхніх точних розрахунків, щоб перекласти на наші терени».
За словами народного депутата від «Свободи» Олександра Мирного, якого його однопартійці висували на посаду аграрного міністра, розповів «Дню», що за європейський ринок треба боротися до останнього. «Ми з вами чули, що Європа пропонує відмовитися від квот. І якщо їхні бажання відповідатимуть реальним справам, то це буде величезний плюс», — говорить він. Зрозуміло, що ЄС висуватиме певні вимоги до української продукції з огляду на якість харчів і з метою захисту свого ринку, але, на думку Мирного, треба домовлятися за всіма позиціями, де тільки можливо, про збільшення постачання аграрної продукції. І що дуже важливо — якнайшвидше імплементувати європейські норми та стандарти, каже він. «Якщо наші підприємства відповідатимуть вимогам європейським, то ЄС відкриє свій ринок. Вони налаштовані на співпрацю з нами», — пояснює депутат. За словами Мирного, сьогодні найконкурентоспроможніші українські галузі — це зернове господарство, виробництво курятини і яєць. «І в цих напрямках маємо йти до кінця, виборюючи вихід в ЄС. Маємо також просувати і свою молочну продукцію, бо вона зараз, на жаль, зорієнтована в один бік — на Росію», — пояснює він. За скільки можна дістатися європейських ринків? На думку Мирного — маємо діяти максимум три роки. «Співпраця з Європою забезпечить зростання галузі мінімум на 10—12%», — зазначив він.
Утім, не всі експерти вважають, що українській аграрній продукції треба «тікати» з російського ринку. На думку голови правління Національної асоціації молочників України «Укрмолпром» Василя Бондаренка, для України дуже важливо, особливо в літній період, коли виробництво молока зросте вдвічі, зберегти ринки збуту в Росії. «У нас кілька разів були проблеми з поставками продукції в Росію, і вирішували це питання через Мінагропрод. Поставки вже відновлено», — розповідає він. На думку Бондаренка, якби не було поставок до Росії, то були б проблеми зі збутом продукції.
Його підтримує і перший заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Лабазюк. «Нам не потрібно зациклюватися на Європі. А з Росією треба відновити торговельні відносини, незважаючи на те, що може статися, бо в аграрному секторі ми дуже залежні від неї, і хочемо цього чи ні, а з росіянами доведеться співпрацювати», — говорить він «Дню».
