Міністерство доходів і зборів, Нацкомісія з регулювання ринку фінансових послуг і Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку спільними зусиллями очищатимуть ринок від схемних операцій і створюватимуть економічні умови, що перешкоджають використанню «сміттєвих» цінних паперів. На порядку денному трьох відомств, які підписали днями меморандум про співпрацю, також виявлення фіктивних емітентів, що лише імітують господарську діяльність. Повідомляючи про це журналістів, міністр доходів і зборів Олександр Клименко запевнив, що співпраця згаданих відомств і широкий обмін інформацією між ними в режимі онлайн спрямовані в першу чергу на підвищення прозорості фінансового ринку та його відповідність світовим стандартам, на інтереси клієнтів — компаній, що надають фінансові й страхові послуги. Завдяки цьому, зазначає Клименко, можна буде запобігти випадкам, коли страхові компанії збирали великі обсяги премій, а потім безслідно зникали. З’являється можливість і для того, щоб навести лад на страховому ринку.
На шість компаній, що працюють на ньому (це піввідстка загальної кількості учасників ринку), нагадує міністр, припадає понад 20% сплачених цим ринком податків. У цілому ж близько 99% усіх бюджетних надходжень забезпечує трохи більш як половина компаній — 220 із 448. «Чим же займаються решта 228 компаній?» — запитує міністр і зазначає, що законодавство лояльне до страховиків, але це не дає їм права на зловживання.
Клименко також розповідає про новий порядок оподаткування операцій із цінними паперами (вони діють з 1 січня 2013 року), що викликало бурхливу дискусію на ринку. Висновки будуть зроблені за підсумками першого кварталу, але вже зараз є цікаві тенденції. За словами міністра, податкові органи зафіксували, що офіційно задекларовані доходи з операцій із цінними паперами зросли майже вдвічі, або на 102 мільярди гривень. У той же час, як зауважив міністр, значна кількість компаній продовжує торгувати цінними паперами зі збитком (тобто не сплачують податок на прибуток. — Авт.). За минулий рік обсяг збитків становив 126 мільярдів гривень. Клименко розповідає, що держава все ж таки пішла назустріч торговцям і реалізувала нульовий варіант, що дозволяє перенести збитки на подальші періоди. Але цей компроміс не означає, що ми закриваємо очі на зловживання, й не відміняє принципового спрямування на досягнення повної прозорості операцій на цьому ринку.
Міністр попереджає, що об’єднання зусиль трьох відомств дозволяє бачити у запобігати будь-яким спробам учасників ринку маніпулювати довірою клієнтів і знижувати податкові зобов’язання. Він рекомендує їм замість блокування новацій уже зараз спрямовувати час і сили на зміну стратегій, щоб згодом не було безпідставних претензій до держави. «Цілковита прозорість операцій на цьому ринку й добросовісне ставлення до сплати податків, — попереджає Клименко, — необхідні не стільки державі, скільки самим учасникам ринку».
«Якщо на нашому ринку залишаться тіньові схеми, залишаться лазівки для уникнення сплати податків, а отже можливість порушувати закон безкарно, — зазначає голова Нацкомісії з регулювання ринку цінних паперів і фондового ринку Дмитро Тевелєв, — то це буде сигналом, що наш ринок нестабільний, незрозумілий, а отже закритий. Наше завдання спільними зусиллями зробити його відкритим, зрозумілим, доступним і якісним для всіх». Глава НКЦПФР назвав напрямки спільної роботи з податківцями. Разом з протидією фіктивним емітентам це вдосконалення оподатковуваних операцій з цінними паперами на фондовому ринку. Тевелєв вважає, що для цього слід гармонізувати відповідне законодавство, створити єдине інформаційне поле трьох відомств.
Голова Фінпослуг Борис Візіров вважає, що одне з основних завдань партнерства трьох відомств — це створення довіри на цьому ринку. Він переконаний, що для забезпечення стабільного розвитку Україні «потрібно негайно й ефективно будувати небанківський фінансовий сектор, який міг би наповнити економіку необхідними ресурсами. Візіров прогнозує, що в результаті взаємодії трьох відомств можна чекати повнішого виконання підприємствами небанківських послуг податкового законодавства й справжнього прориву у відносинах держави з бізнесом, з реальним сектором економіки. Візіров повідомив, що в його відомстві вже практично завершена робота над концепцією розвитку ринків небанківських фінансових послуг, також спрямована на те, щоб зближувати державу з бізнесом і реальним сектором економіки.
Відповідаючи на запитання журналістів, Клименко зазначив, що в Міністерстві доходів і зборів проводиться інвентаризація всіх наявних податкових і митних пільг. Причому підхід до них один — чи стимулюють вони зростання певних галузей економіки. Міністр підкреслює, що це далеко не всім подобається, і вже «є певний тиск». Проте, за його словами, щодо доріг і методів стимулювання триває дискусія, яка закінчиться вже в другому кварталі цього року. І результатом відповідної роботи стане перегляд пільг, що не стимулюють економіку. Але Клименко зауважує, що квапитися в цьому питанні не можна. Він розповідає про логіку міністерства, яка полягає в тому, щоб підтримувати підприємства, що сплачують податок на прибуток не за кордоном, а в Україні. На його думку, «можна дозволити зараховувати сплачені суми за дивідендами в рахунок авансів — це ще раз стимулюватиме підприємство».
«Я хочу зауважити, — підкреслив міністр, — що за результатами першого кварталу поточного року планові перевірки скоротилися майже на 24%. Я сьогодні підписав план-графік на другий квартал, і там ця тенденція зберігається». Це дійсно свідчить про зниження податкового тиску на бізнес. Але як зрозуміти заяву начальника Головного слідчого управління Міністерства доходів і зборів Анатолія Яковинця, що пролунала напередодні, про те, що за підсумками першого кварталу до бюджету буде перераховано приблизно мільярда гривень за результатами розслідувань резонансних злочинів у сфері оподаткування?
Відповідаючи на відповідне запитання «Дня», Клименко уточнив, що податкова «сьогодні не забезпечує надходжень до бюджету за рахунок фіскального тиску». «Ми майже на третину скорочуємо особовий склад податкової міліції, — продовжував міністр, — втілюємо в життя ризикоорієнтовану систему автоматичного відробітку ризиків. Добросовісні платники податків узагалі не бачитимуть податкової міліції. Будь-які доходи фіскальним тиском ми не збираємо — це не наша ідеологія. Але якщо є правопорушення, якщо ми бачимо приклади несплати податків, тоді ми діємо жорстко. Податки мусять платити всі!» «Але слідство ще, вочевидь, не закінчене, суду не було, а сума вже величезна», — вставив репліку «День». «Це — процедурний момент, — продовжував свою розповідь Клименко, — далі трактувати це можна по-різному. Але я вважаю, що крапку в цьому питанні може ставити лише суд».
У той же час юристи стверджують: «суд — це останнє, що можна побажати сьогодні бізнесу». «Шансів сподіватися на те, що в суді можна буде добитися правди, все менше. Йти до Європейського суду з прав людини не всі готові, а якщо хтось і наважується, то спочатку треба заплатити, а через кілька років, можливо, буде прийнято позитивне рішення», — зазначає старший партнер ЮФ «КМ. Партнери» Олександр Мінін. Він також звертає увагу на фінансову складову питання, адже витрати на адміністрування бізнесу, включаючи супровід суперечок, становлять вагому частину бюджету платників податків. Посилаючись на дані Державної податкової служби, юрист наводить статистику: «На користь податкових органів рішення в судах приймаються в 99,7% випадків».
