Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Єдина надія — на реформи...

Україна покращила показники конкурентоспроможності в трьох складових, проте в загальному рейтингу втратила 10 позицій
1 липня, 2010 - 00:00

У рейтингу Індексу Міжнародної конкурентоспроможності 2009—2010 Україна займає 82 місце серед 133 країн. Згідно з підсумковим Звітом про конкурентоспроможність України, який учора презентував Фонд «Ефективне управління» в рамках спільного проекту із Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ), наша країна опустилася на 10 позицій.

Цього разу Україна опинилася в компанії африканських та латиноамериканських країн, що розвиваються. А нашими сусідами стали зокрема Гамбія та Алжир.

Найбільше погіршення нашого рейтингу — у трьох складових: «макроекономічна стабільність» (падіння на 15 пунктів, 106 місце), «рівень розвитку фінансового ринку» (падіння на 21 пункт, 106 місце) і «оснащеність новими технологіями» (падіння на 15 пунктів, 80 місце). А найгірший рейтинг Україна продемонструвала в «ефективності інституційного середовища» (120 місце).

Проте в трьох складових Україні вдалося підняти свій рейтинг. Так, згідно з результатами дослідження, наша країна зайняла 49 місце з ефективності ринку праці, покращивши свою позицію на 5 пунктів, 29 місце за розміром ринку (зростання в рейтингу на два пункти) і 78 місце з «інфраструктури» (покращення на один пункт).

Утім, загалом конкурентоспроможність України продемонструвала негативну тенденцію, констатують фахівці... «Україна втрачає, — відзначає представник Всесвітнього економічного форуму Тьєррі Гейгер. — Тому є дуже серйозні занепокоєння з приводу, чи буде вона конкурентоспроможною в майбутньому, й особливо — як витримати ту конкуренцію, яку створюють країни, що розвиваються».

Щоправда, Україна в такій ситуації не одна. Так, наприклад, сусідня Росія втратила в рейтингу 13 позицій і займає 64 місце... «Рейтинг України, як, зрештою, й цілого ряду країн з економікою, що розвивається, виявився нестійким до наслідків фінансової кризи. Окрім України, на 10 і більше позицій опустилися такі держави, як Ботсвана, Гана, Латвія, Малі, Монголія, Росія, Філіппіни та Хорватія», — зазначила директор Фонду «Ефективне управління» Наталія Ізосімова.

У регіональному ж рейтингу конкурентоспроможності з 20 регіонів перше місце, як і раніше, займає Київ. У міжнародному рейтингу він — на 59 місці (поруч з Угорщиною та Панамою). Далі з незначним відставанням іде Дніпропетровська область. Потім Закарпатська і Львівська області (67 та 69 місце в міжнародному індексі — по-сусідству з Уругваєм та Румунією), і АР Крим з Донецькою областю (72 та 73 місця — між Казахстаном і Латвією). Завершує так звану групу лідерів Харківська область — 76 місце в міжнародному індексі (між Колумбією та Єгиптом).

Полтавська, Черкаська, Хмельницька, Запорізька, Одеська, Луганська та Херсонська області знаходяться в середині рейтингу. Низький рівень конкурентоспроможності демонструють Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Сумська та Житомирська області. А в кінці списку — Вінницька область. Вона зайняла 111 місце в міжнародному індексі, по-сусідству із Сенегалом і Сербією.

Однак особливо радіти чи сумувати жителям тих чи інших регіонів України не варто, відзначають у Фонді. Мовляв, усе одно всі пов'язані одними проблемами... «Незважаючи на всі існуючі відмінності між українськими регіонами, у них досить схожі сильні та слабкі сторони, — стверджує Наталія Ізосімова. — Перш за все це стосується таких складових конкурентоспроможності, як охорона здоров'я та початкова освіта, інституційне середовище, складність бізнес-процесів. Відносно великі розбіжності спостерігаються в таких складових, як інфраструктура та ефективність ринку праці».

«Перемагає той, хто найкраще готовий до перемоги, — зауважив присутній на презентації Звіту міський голова Львова Андрій Садовий. — Ми вступили в еру глобальної конкуренції... Тому кожен з нас має усвідомити свої як слабкі, так і сильні сторони». За словами Садового, у Львові, оцінивши свої плюси та мінуси, вирішили особливо розвивати два кластери: туризму та бізнес-послуг. Але, зауважує мер Львова, до того, у 2006 році, в міській раді тільки одна людина мала посаду, що відноситься до туризму. «Чомусь на це ніхто не звертав уваги. Думали, що туристи та інвестори самі приїдуть, і ринок туризму сам розвинеться?» — ставить Садовий риторичне запитання.

Аби подібне запитання з часом не ставити всій країні, Тьєррі Гейгер радить теж свого роду готуватися до перемоги. «Світ не вбережеться від криз у майбутньому. Проблеми будуть виникати», — попереджає він. Проте, за словами експерта, кризу пережити легше розвинутим країнам. «В Азії розвиток іде дуже швидко. Країни регіону вирівнюються з країнами «Старого світу», — констатує Гейгер і радить Україні звернути свою увагу саме на ринки Азії. Саме з ними нам і доведеться суперничати.

І тут єдина надія на реформи, вважає Тьєррі Гейгер. «Їх надто довго відкладали, — додає він. — Але ми сподіваємося, що вони все ж таки будуть проведені, і буде створено позитивний інституційний клімат».

ДОВIДКА «Дня»

Проект із оцінки конкурентоспроможності України та її регіонів здійснюється Фондом «Ефективне управління» у партнерстві зі Всесвітнім економічним форумом та за його методологією, яка лежить в основі щорічного рейтингу ВЕФ «Звіт про глобальну конкурентоспроможність». Конкурентоспроможність України ВЕФ аналізує з 1997 року. Але вже третій рік поспіль поряд із визначенням національного рейтингу Україна одержує рейтинг конкурентоспроможності окремо взятих регіонів. 2008 року їх було 12, минулого — 15, цього року кількість досліджуваних регіонів збільшилася до 19 областей (плюс місто Київ). А наступного року, за словами Наталії Ізосімової, даний рейтинг охопить абсолютно всі регіони України.

Олексій САВИЦЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: