У кабінеті президента ТЕК "Ітера-Україна" і першого віце-президента міжнародної енергетичної корпорації "Ітера" Євгена Сухіна висять портрети президентів України й Туркменистану. За деякими даними, лідери цих двох країн домовилися зустрітись у травні й остаточно домовитися про долю поставок туркменського газу в Україну, оператором яких нині є "Ітера". А поки що на переговорах у Москві з туркменською стороною - невеличка перерва, і Євген Сухін вирвався на уїк-енд у Київ. Минулої п'ятниці він дав інтерв'ю кореспондентові "Дня".
- Євгене Іллічу, чи є успіхи?
- Переговори йдуть у нормальному режимі. Ми добиваємося, аби газ надходив до України, і переконані, що він надходитиме, як надходить і тепер (у потрібних на сьогодні об'ємах). Ясна річ, це питання непокоїть багатьох. Зокрема, вчора я розмовляв із першим заступником голови Держнафтогазпрому Володимиром Лопатіним, і я йому чітко відповів: сьогодні в Україну щодоби надходить 33 - 35 млн. кубометрів газу - рівно стільки, скільки беруть наші споживачі, а в разі більшої потреби - буде і більше. У квітні, коли буде потрібно, ми в змозі поставити до 1,5 млрд. куб. м, але, гадаю, буде потрібно навіть менше від 1,2 млрд.
- Які проблеми не вдалося розв'язати з туркменською стороною?
- Підкреслюю: рішення буде знайдено! Туркменська сторона наполягає на збільшенні частки проплати валютою до 50%. А ми на основі розрахунків доводимо, що сьогодні будь-яка з колишніх республік СРСР не в змозі розраховуватися валютою в таких пропорціях. Зокрема Україна більше від 20 - 22% не подужає. Решта - це товари.
- Йдеться про поставки газу на 1997 рік?
- Так. Але те саме - й стосовно 1996 року. Спершу туркменська сторона заявила про зниження валютної частини, позаяк життя є життя, і вона бачила, що грошей в Україні немає, але згодом, через труднощі у своїй економіці, стала на жорсткішу позицію. Її вже не влаштовує, що ми цілком виконали й перевиконали товарні поставки. У результаті умови вийшли не просто жорсткими, а жорстокими. Повірте моєму досвідові, таких сьогодні не висуває жоден газотрейдер в СНД. На цьому ми й розлучилися, але я вірю, що компромісу врешті-решт дійдемо.
- Чи відчули ви тиск після того, як Президент Л.Кучма висловився на підтримку пропозиції президента С.Ніязова "працювати напряму, без посередників".
- Не думаю, що це було тиском. Така ініціатива туркменської сторони справді є. Вони вправі шукати оптимальний варіант. Але я не вважаю, що такі спроби мають під собою реальний грунт. Адже Україна і Туркменистан не мають спільних кордонів. Між нами тисячі кілометрів. Щоб відмовитися від налагодженої діючої системи поставок газу і створити нову, потрібні не тільки рішучість, а й час. Я не думаю, що до цього дійде. А з іншого боку, ніколи не слід брати на себе нереальні зобов'язання. І тут ми по один бік барикади зі своїм рідним урядом.
Крім того, не зайве нагадати, що наші борги перед Туркменистаном значно менші від боргів споживачів України перед нами, зокрема боржником є також уряд. А Туркменистану ми вже поставили 400 тисяч тонн зерна, що вдвічі більше його власного врожаю. Причому 200 тисяч тонн закуплено нами за позичені кошти (саме стільки заборгував "Ітері" уряд України).
А ще важливо знати, що за транзит звичайно вимагають готівку. Лише доставка туркменського газу в Україну коштуватиме $720 мільйонів. Чи зможе наш уряд знайти такі кошти?
- Яку позицію у цій колізії займає РАТ "Газпром"?
- Як відомо, "Газпром" спільно з МЕК "Ітера" й Туркменистаном створив туркменсько-російське акціонерне товариство "ТуркменРосгаз". ТРАО доручено заробляти гроші та вкладати їх у розвиток паливно-енергетичного комплексу Туркменистану. Для цього туркменська сторона зобов'язалася передавати газ, а російська - знизити транзитний тариф за доставку газу через російську територію. "Ітера", як член ТРАО й оператор газу, після його реалізації повинна вкладати кошти в підйом нафтогазової галузі цієї країни.
Наприкінці минулого року учасники ТРАО підписали протокол, а згодом підготували міжурядову угоду, в якій передбачається вихід туркменського газу на європейський ринок. 28 березня цього року угоду мали підписати. Справа зірвалася через неконструктивну позицію Туркменистану в питанні оплати поставок газу в Україну. Отже РАТ "Газпром" і його керівник пан Вяхірєв має щодо цього вельми прагматичну позицію, діючи, здавалося б, на шкоду своїм інтересам.
- Обговоримо й такий варіант. Чи не доведеться "Ітері" залишити український ринок, позаяк у неї не буде для продажу туркменського газу?
- "Ітера" з ринку не піде. Непорозуміння з Туркменистаном виникали, як ви пам'ятаєте, й раніше, але вихід завжди знаходили. Так буде й тепер. А в крайньому разі слід пам'ятати: в СНД газу нині більше ніж досить, а в нас є досвід його доставки й оплати. Одне з раніше не використовуваних джерел - це газ, видобутий російськими нафтовими компаніями. Не скажу, що доставити його в Україну трубою РАТ "Газпром" буде просто, та коли обставини змусять, це можна буде зробити, тим паче, що в Росії є антимонопольне законодавство, під яке підпадає цей випадок.
Вів розмову Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, "День"
