20 травня Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу проект Закону «Про стандартизацію» (реєстраційний номер законопроекту 4585 від 27.03.2014). За це рішення проголосувало 237 народних депутатів. Коротко його суть зводиться до приведення у відповідність із нормами Євросоюзу стандартизації товарів і послуг українських підприємців з метою вступу до зони вільної торгівлі з ЄС.
Фахівці одноголосно стверджують: у світлі останніх подій Україна потребує рішучих дій з боку влади щодо переходу на євростандарти. Необхідно удосконалити правові позиції стандартизації, врегулювавши питання на організаційному рівні національної стандартизації, яка відповідатиме нормам і вимогам, застосовуваним у європейській практиці. Але чи відбудеться це на нашій практиці завдяки ухваленому Закону України «Про стандартизацію»?
Основною метою законопроекту слугувало створення єдиного органа недержавної форми — Національний орган стандартизації, до функцій якого входитиме прийняття і скасування національних стандартів, представлення інтересів України в міжнародних організаціях стандартизації, що на сьогодні виконує Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Юристи Goldblum and Partners проаналізували законопроект і поділилися своїми міркуваннями щодо такого рішення парламентарів. Спершу фахівці звертають увагу на поняття «кодекс сталої практики», яке, згідно зі ст. 1 «Загальних положень», трактується як нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик або процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій або виробів. Відповідно, значення носить тепер рекомендаційний характер і не застосовується у вигляді стандартів або окремих частин стандартів, як було раніше.
Істотною зміною, на думку юристів Goldblum and Partners, є й те, що державні органи не беруть участі в ухваленні рішень щодо прийняття і скасування національних стандартів. Цим питанням займається виключно Національний орган стандартизації, дії якого може бути оскаржено. Для такого, згідно зі ст. 14 законопроекту, створено комісію з апеляції.
Пункт перший статі 14 стверджує, що будь-яка зацікавлена сторона або технічний комітет стандартизації має право звернутися до комісії з апеляцій шляхом подання апеляції, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю національного органа стандартизації було порушено процедури у сфері стандартизації. Також даним пунктом передбачено право заявника звернутися до суду. Єдине, що не передбачено — це підвідомчість і кого обирати заявнику в ролі відповідача: незалежну юридичну особу, яка створена на основі рішень виконавчої влади і непідвідомча їй, чи на комісію з апеляції, яку створено керівною радою, чи на саму керівну раду, яка є органом національного органу стандартизації.
Адже, згідно зі статтею 13, керівна рада є дорадчо-наглядовим органом національного органа стандартизації і формується на паритетних засадах із представників центрального органа виконавчої влади, громадських об’єднань, громадських організацій споживачів, наукових установ, навчальних закладів, науково-технічних та інженерних товариств.
Хоча, згідно зі статтею 10 законопроекту, підкреслюють юристи, до повноважень центрального органа виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері стандартизації, належить здійснення контролю за дотриманням національним органом стандартизації процедур у сфері стандартизації відповідно до принципів, норм і вимог, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами і національними стандартами.
Але найбільш неврегульованим питанням у законопроекті залишається зникла стаття 8 «Відповідальність за розробку і затвердження нормативних актів». Проаналізувавши законопроект, юрист Goldblum and Partners Дмитро Набугорнов дійшов висновку, що у національного органа стандартизації відсутня відповідальність за здійснення своєї діяльності. За ранніми, досі чинними нормами, чітко стає зрозуміло, до кого необхідно звертатися в разі недотримання або невідповідності стандартів із канонами чинного законодавства України.
Окрім обширно описаних прав підприємств, установ і організацій, які мають право у відповідних сферах діяльності і з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати і виконувати роботи зі стандартизації, необхідно додати їх, разом зі споживачами послуг і товарів, до суб’єктного складу наглядової ради за координацією роботи національного органа стандартизації. Можливо, це рішення вплинуло б на умови ведення бізнесу в реаліях сьогодення.
Поза сумнівом, на думку юристів Goldblum and Partners, дії держави щодо євроінтеграції і євростандартизації дозволять удосконалити правові позиції стандартизації, привівши їх до актуальних вимог. Але ухвалений у першому читанні законопроект вимагає внесення доопрацювань, і питання стандартизації тільки починає своє обговорення і висунення пропозицій з боку як представників виробників, так і кінцевих споживачів.
