Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iндустрія інтелекту

Дмитро ШИМКІВ: Наша країна є «колискою» інновацій, яка ще не навчилася на них заробляти...
12 березня, 2010 - 00:00

Днями у Харкові «Майкрософт Україна» відкрила другий у країні Центр інновацій, покликаний долучати до кращого світового досвіду ІТ-технологій українських студентів і викладачів. Ще на початку 2000-х у Microsoft висловлювалися сумніви стосовно доцільності українських версій продуктів компанії. Мовляв, українцям вистачить і російських версій... Сьогодні ж найсвіжіші продукти компанії з’являються на українському ринку з мінімальними затримками, пов’язаними лише з їхньою локалізацією. А серед авторів всесвітньо відомих операційних систем, текстових редакторів та безлічі інших продуктів чимало й українців. Та це далеко не максимум для нашого інтелекту, упевнений генеральний директор «Майкрософт Україна» Дмитро ШИМКІВ. Він розповів «Дню» про справжній потенціал вітчизняного ІТ-ринку та про ключові перешкоди, що заважають його реалізації, а також про цьогорічні анонси Microsoft і кращий досвід цієї відомої в усьому світі компанії в сфері соціальної відповідальності.

— Наскільки український ринок є пріоритетним для Microsoft сьогодні?

— Це дуже цікавий для корпорації ринок. По-перше, не треба забувати, що в Україні 46 мільйонів громадян. По-друге, тут багато програмного забезпечення. Українці є талановитими спеціалістами... У нас виростають дуже потужні інтелекти.

В Україні народжуються інноваційні ідеї. Я б навіть сказав, що вона є «колискою інновацій»: в Україні Мендєлєєву наснилася таблиця хімічних елементів, тут виникли перший потужний комп’ютер, перший гелікоптер, генетичні розробки тощо. Тобто потенціал держава має. Але за всю історію Україна жодного разу на ньому не заробила! Винахідники або поїхали за кордон, або держава не зацікавилася ними. Тому нам нарешті треба навчитися помічати ідеї й реалізовувати їх...

Зараз ми спостерігаємо позитивну трансформацію українського ІТ-ринку. Якщо раніше понад 83% ринку становило «залізо», тобто просто продаж комп’ютерної техніки, то сьогодні зростає частка сервісів, що притаманне розвинутим країнам. Адже коли зростають сервіси, запроваджуються нові робочі місця й технології. Економіка зростає. І рушієм цього в даному випадку є молоде покоління.

Люди на нашому сайті запитують, чому навіть зараз у магазинах практично відсутні українські версії Microsoft. Це справді прикро. Адже декілька років тому Microsoft повністю локалізував українською Windows, Office. Продовжуємо локалізовувати більшість наших продуктів. Але, на жаль, замовлення від дистриб’юторів чи безпосередньо виробників комп’ютерів ідуть переважно на російські версії. У деяких ситуаціях навіть стовідсотково. На це ми не можемо вплинути. Але, реагуючи на звернення громадян, зараз розпочинаємо діалог із дистриб’юторами, аби паралельно гарантувати наявність українських версій продуктів Microsoft у продажу. Окрім того, українські версії завжди можна замовити на нашому сайті.

— А наскільки оперативно можна підготувати українську версію продукту?

— При розробці програми вона випускається одразу мовами так званої першої групи. До неї належить і російська. Українська ж належить до другої групи. І час локалізації може зайняти близько одного місяця. До речі, до цього процесу ми долучаємо громадськість. Наприклад, до офіційного запуску Windows 7 вивчалися реакція на наш переклад та пропозиції. І вони бралися до уваги.

— Окрема тема — високий рівень комп’ютерного піратства в Україні. Наскільки в Microsoft побоюються цього явища? Як багато інвестицій, на вашу думку, Україна втрачає через неприборкане піратство?

— Через високий рівень піратства Україна, за даними IDC, щороку тільки на податках втрачає 100 мільйонів доларів. Це мінімальний розрахунок того, що встановлюється, але не купується.

В Україні практично відсутній бізнес, побудований на творчій праці, на інтелектуальному продукті. Відсутня система, яка б дозволяла заробляти гроші на інтелекті. У результаті ми не маємо багатих художників, музикантів чи інженерів. Тому й економіка в нас «перекошена». Я особисто поставив собі мету: за десять років зробити так, щоб у нас в країні з’явилися компанії, які зароблятимуть гроші інтелектом.

За інтелект повинні платити! Це також праця, як і фізична. Коли до нас, наприклад, на виклик приходить сантехнік, ми ж не просимо його попрацювати задарма... І на таксі, не заплативши, не катаємося. Але поки в нас, на жаль, відсутній цей інтелектуальний економічний прошарок.

Україна може створювати свої продукти. Але, на жаль, сьогодні ми маємо той факт, що в країні не існує жодної відомої компанії, яка б продавала свій продукт. У тої ж Росії такі компанії є. Навіть соціальні мережі, в яких присутні українці, не є створеними в Україні.

Бути програмістом — це важка інтелектуальна праця... Така ж, як у художника, письменника, музиканта чи кінематографіста. І сьогодні в Україні майже немає книговидання, а музиканти записуються в Росії. Там дешевше, та й до інтелектуальної праці ставляться з повагою. А в нас — ще не встиг доспівати в студії, а воно вже безкоштовно в інтернеті.

Українці пишаються, що наші програмісти працюють аутсорсерами (пишуть програми на замовлення іноземних компаній), що Україна має великий аутсорсинг. Але це — лише наймана праця, а не створення власного інтелектуального продукту під власним брендом.

На щастя, в Україні ще є й такі «острівці», де працюють за новими технологіями. І завдяки їм ми залучені до створення найновіших міжнародних технологій. Гадаю, найближчим часом Microsoft трохи відкриє завісу таємниці стосовно обсягу своєї співпраці з Україною. Але зараз я не можу про це сказати. Єдине додам, що українці до цього залучені. І вони не лише набирають код, вони створюють ідеї.

— Можете детальніше розповісти про свій десятирічний план? Якою могла б бути перспектива розвитку ІТ-ринку України в ідеалі? Якою Україну нині і в перспективі бачать у Microsoft: ринком збуту чи кузнею кадрів-програмістів?

— Я хочу, щоб Україна стала країною, що виготовляє інтелектуальний продукт, і експортує його світу. Працювати «на дядю» — це добре. Але це праця лише «за їжу», хоч і хорошу, вона не створює додаткової вартості... Для того, аби стати самостійними, для початку треба підтримувати наші таланти. У той же час, призери нашого конкурсу Imagine Cup часто нікому не потрібні, хоча мають неперевершені ідеї. Їх лише треба реалізовувати. В ідеї треба інвестувати...

— На вашу думку, чи потрібно Україні окреме міністерство, яке б займалося розвитком ІТ-ринку?

— Колись я лобіював цю ідею... Але мені якось сказали: «Дмитре, сьогодні в Кабінеті Міністрів є понад 32 запити на окреме міністерство».

Хоча в більшості країн світу подібне міністерство існує. Це міністерство або комунікацій, або інформатизації тощо. В Україні не обов’язково це має бути саме міністерство, але повинна бути окрема структура з певними повноваженнями і відповідним статусом, у прямому підпорядкуванні уряду. Адже інформаційні технології та їхній розвиток напряму впливають на розвиток економіки.

— Що нового можна очікувати від «Майкрософт Україна» у 2010 році? Розкажіть про проекти компанії.

— Днями в Харкові відкрили Центр інновацій — місце, в якому можна отримати ексклюзивні знання та досвід... Такі центри, як правило, відкриваються на базі вишів, що мають потенціал і співінвестують у проект. Це другий центр в Україні. Перший був відкритий на базі Київського університету ім. Тараса Шевченка.

У минулий четвер в Університеті Вашингтона Стів Балмер показав світу перспективу так званих хмарних обчислень. Тепер буде не обов’язково мати програмне забезпечення на комп’ютері. Ви зможете користуватися ним у браузері. Фактично всі продукти Microsoft уже присутні в «хмарах». І ними можна скористуватися, не купуючи, а просто платячи невелику таку собі абонентську плату за час роботи. Але при бажанні можна буде й купити.

У травні буде вихід нового Office 2010. Дуже цікавий продукт, повний різноманітних нових функціоналів. У PowerPoint, наприклад, можна буде редагувати, створювати фільми. І відпаде потреба в інсталяції додаткового спеціального програмного забезпечення.

Хочемо офіційно вивести на український ринок Xbox. Ведемо наразі переговори з департаментом корпорації з цього приводу. Досі в Україні є лише несертифікований і неофіційний Xbox. А ігри, навіть із голограмами, — піратські!

Вивчаємо також питання офіційного доступу на український ринок Windows Phone 7, але цей продукт буде доступний лише англійською мовою.

Про деякі інші інноваційні продукти я ще або не можу говорити, або й навіть сам про них не знаю.

— Нещодавно засновник Microsoft Білл Гейтс зробив безпрецедентно щедре пожертвування в розмірі 10 мільярдів доларів на розробку вакцин. Надвисока планка для соціальної відповідальності бізнесу в нинішніх умовах. Проте «Майкрософт Україна» як частина знаменитої корпорації намагається відповідати корпоративним стандартам? Наскільки важко бізнесу бути соціально відповідальним в Україні?

— За 2009 рік Microsoft разом із фондом Білла й Мелінди Гейтс вклали в соціальні проекти в Україні понад 55 мільйонів доларів! Так плануємо продовжити й надалі. Адже навіть у важкі економічні часи в Microsoft заборонено скорочувати соціальний бюджет. Тобто всі соціальні проекти виконуються згідно з планами, незважаючи на кризу. Адже соціальні гроші мають іти на соціальні проекти: такі, як «Онляндія», центри навчання комп’ютерної грамоти IDEA тощо.

Це не важко... Просто треба усвідомити: якщо ми працюємо тут, то ми — частина суспільства. І ми повинні інвестувати в це суспільство, робити його кращим.

— Яскравим прикладом соціальної відповідальності «Майкрософт Україна» можна назвати кількарічне спонсорство традиційного фотоконкурсу газети «День». Чи опікуватиметься компанія розвитком української фотошколи й надалі?

— Так. І маємо стосовно фотоконкурсу цікаві ідеї. Так, у Windows 7 є спеціальні теми для оформлення робочого столу. Є теми країн світу, де кожна країна представлена відповідними фото. На сьогодні є теми США, Німеччини, Франції, Польщі, Чехії, Росії тощо. А от тем України немає... Тому тут є над чим попрацювати.

Олексій САВИЦЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: