Якщо в європейських країнах гранично допустимий рівень інфляції — 3—5%, то Україна намагається вкластися хоча б в 15%, бо в прогнозовані раніше урядом 9,6% вона, здається, вже не потрапляє (хоча прем’єр-міністр вперто наполягає на цій цифрі). Однак, безумовно, нині говорити про річний рівень інфляції ще зарано. На цьому, зокрема, наголошує керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький. За його словами, ще не внесені зміни до держбюджету і невідомо, наскільки збільшаться соціальні виплати і якими будуть ціни на газ, нафту і зерно. «Саме тому прогноз інфляції на 2008 рік можна буде робити лише в червні», — наголошує він.
Литвицький підкреслює, що на зростання інфляції впливає «до дюжини фаткорів», як-то: енергетичні, товарні, фактори очікування й інерції. Проте найбільше впливають все ж таки адекватні ситуації дії уряду. Він наголошує, що для уряду програмою-мінімум повинно стати зменшення інфляційного проценту, отриманого за результатам минулого року, а програмою-максимум — вмістити інфляційний процес у визначені Кабінетом Міністрів рамки.
Крім того, повідомляє Литвицький, інфляція росте через підвищення соціальних виплат, коли продуктивність праці залишається без змін, а також через дії недалекоглядних бізнесменів, які користуються ажіотажем і підвищують ціни.
Народний депутат України IV скликання Людмила Супрун вбачає небезпеку і в необдуманих заявах деяких чиновників, які «розкидаються» цифрами. Так, депутат заявила, що тих чиновників, які дозволяють собі вислювлюватися, що реальний ріст інфляції в минулому році склав 33% «необхідно негайно звільнити з посад, оскільки такі безвідповідальні заяви можуть привести до того, що уряду доведеться перераховувати всі соціальні виплати минулого року з урахуванням цих 33% знецінення коштів». Проте вона, на відміну від Литвицького, який до літа не береться робити прогнози, вважає, що цьогорічна інфляція сягне 14—16% і це при умові, що уряд ухвалить всі необхідні заходи для стримування її подальшого зростання. А от ректор Національної академії управління Сергій Єрохін нагадує про ще один важливий інфляційний чинник — «пенсійний навіс» над економікою. «На 2008 рік дефіцит Пенсійного фонду становить 35 мільярдів гривень. Бюджет ПФ на сьогоднішній день дорівнює майже 80% доходів зведеного бюджету України», — підкреслює він. «...Загрожуюча тенденція прямого фінансування Пенсійного фонду з держбюджету — це те, що знаходиться в руках держави», — додає він. Експерт вважає, що потрібно орієнтувтися на довгострокову перспективу — тільки проведення системних реформ допоможе «загнати інфляцію в європейські 2—5%».
Директор інституту трансформації суспільства Олег Соскін зауважує, що серьйозно боротися з інфляцією можна буде тільки тоді, коли буде поборена корупція. Крім того, він вважає, що потрібно змінити систему функціонування української валюти, а саме відвязати гривню від долара і прив’язати до «коризини валют» — доллар, євро, англійський фунт, японська єна. «Це виведе гривню з зони ризику і допоможе уникнути інфляції. Ось зараз піднімається ціна на енергоносії, але це для нас вона піднімається, а для крїн ЄС вона не піднімється. Тому що нафта піднімається відносно долара, а долар падає відносно євро та інших валют», — відмічає Соскін.
За словами Людмили Супрун, «розкручуванню інфляційної спіралі» сприяє і программа уряду Юлії Тимошенко «Контрабанді — стоп», в ході якої на митниці проводиться відповідна робота з постачальниками споживчих товарів для того, щоб вони декларували справжню ватість продукції, що ввозиться в країну. Як результат — продукція росте в ціні, а це б’є по кишені споживача. «Це є фактором, який однозначно, одномоментно впливає на підвищення ціни. Вчора завозили взуття по долару або по 80 центів, сьогодні декларують вже по три долара, а це об’єктивно відразу ж в торговій базі піднімається вартісь товарів до 40%. І це відразу впливає на інфляцію. Тобто, фактично перекладають сьогодні всі ці проблеми на споживача», — розповідає Супрун. З нею погоджується і Литвицький: «...Підвищення ціни імпорту — це імпортована інфляція».
