Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) просить Кабмін виділити черговий транш кредиту на 20 мільярдів гривень. Про це в ефірі одного з українських телеканалів повідомив директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін. «Ми звертаємося за підтримкою в Кабінет Міністрів. Перший транш у розмірі 20 мільярдів гривень було видано на початку року, зараз ми закінчуємо його освоювати, і вже подали на наступний транш заявку, теж у межах цієї ж суми», — пояснив він. Зі слів Ворушиліна, Фонд уже обговорив виділення траншу з Міністерством фінансів і розраховує на позитивне рішення. Додаткові гроші потрібні, бо не всі банки сплачують відрахування в Фонд, а майно неплатоспроможних банків продається не дуже активно.
Фонд позичає гроші двома шляхами: у НБУ та Мінфіну (детальніше суми позик за 2014 і 2015 роки див. у графіці). У даному разі, Ворушилін говорить про збільшення фінансування від Мінфіну, яке видається через державну казну. Нагадаємо, що в держбюджеті на 2015 рік ФГВФО виділили 20 мільярдів гривень (кредит у вигляді ОВДП в обмін на вексель). Однак за потреби ця сума Мінфіном може бути збільшена до 21, 5 мільярда гривень.
Тож Фонд готується прийняти і виплатити вкладникам 20 мільярдів гривень. Для внутрішнього ринку — це значна сума. Чи не спровокує вона інфляційного витка? І наскільки ефективна політика робота НБУ та ФГВФО з виведення проблемних банків із ринку? Про це «День» запитав у експертів.
КОМЕНТАРI
Олександр САВЧЕНКО, заступник голови НБУ (1991—1992 і 2005—2009), заступник міністра фінансів:
— Небезпека росту інфляційної хвилі є. Адже кошти, які надійдуть до Фонду, на 100% мають емісійне походження і їх не підкріплено товарною масою. Але на інфляцію та девальвацію впливають й інші фактори, тому я би не очікував кардинальних цінових коливань. Так, буде тиск на курс та інфляцію, але економіка до нього вже адаптувалася. Чи ефективно працює НБУ та ФГВФО над виведенням банків із ринку? Не дуже. Закриття банків має бути не самоціллю. Навпаки, треба намагатися якомога менше це допускати. А для цього необхідно дати їм ліквідність, якої сьогодні немає...
На мій погляд, не сам Фонд гарантування має призначати команду, яка рятуватиме банк, а разом із кредиторами. Держава в особі ФГВФО, юридичні та фізичні особи, які мали великі рахунки — саме ця трійка має призначати тимчасову адміністрацію чи ліквідаційну команду, яка боротиметься за кожну копійку.
Андрій БЛIНОВ, економіст, керівник проекту «Успішна країна»:
— Минулого року визначальним для інфляції була емісія для покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України». А цього року головним рушієм зростання цін є виплати ФГВФО.
Додаткова сума у 20 мільярдів гривень може збільшити інфляцію на 3%. До речі, ніхто не знає (ні уряд, ні Мінфін, ні НБУ), яку суму за підсумками року доведеться сплатити вкладникам проблемних банків. Що буде, наприклад, із «Фінансами і Кредитом»? Від цього також багато залежить.
У Меморандумі про співпрацю з МВФ прописано на 2015 рік колосальні суми на виплати за проблемними банками. Так, у попередньому варіанті Меморандуму сказано про 139 мільярдів гривень на цей рік, в оновленому — про 152 мільярди гривень. На 2016 рік у Меморандумі з МВФ взагалі не закладено фінансування з держбюджету України на ці потреби. Тобто з проблемними банками НБУ має покінчити саме цього року. У Фонду наразі дві проблеми: оновлення структури його діяльності відповідно до ухваленого у липні закону і продаж майна збанкрутілих банків.
