Якщо зараз в інвестиційних фондах «крутиться» близько 300 мільйонів гривень, то до кінця року це число зросте до мільярда. Такий прогноз голови ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Сергія Оксанича (до УАІБ входить 160 операторів фондового ринку). Більш того, за його словами, це — лише приблизне число. За фактом воно може бути набагато більшим.
Цей спалах оптимізму щодо інвестиційних намірів населення у голови УАІБ викликали насамперед останні зміни у банківській сфері. На його думку, прагнучи захистити свої заощадження від інфляції, населення країни вже набагато меншою мірою зможе розраховувати на банківську систему, яка після приходу на територію України іноземних банків буде змушена значно знизити депозитні ставки. У результаті банківські вклади перестануть бути цікавим інструментом для накопичення грошей. «Існуючі ставки зараз дещо неадекватні загальноприйнятому співвідношенню між ними та макропоказниками, — зазначає Оксанич і додає: — У такій ситуації населенню пряма дорога до інвестиційних фондів: облігації та акції будуть дедалі вигіднішими».
Утім, за його словами, фондовий ринок — явище динамічне. Ситуацію на ньому важко передбачити на всі 100%: тобто він може і зрости в кілька разів і так само раптово зменшити обсяги, якщо в державі станеться щось значне. Щоб підстрахувати і залучити якомога більше інвесторів, оператори прагнуть зробити ринок максимально відкритим. Для цього УАІБ вводить програму галузевого контролю над операторами. На думку Оксанича, держава може тільки позначити принципи розвитку фондового ринку, правила гри на ньому, але контролювати його здатна лише асоціація. На зборах членів УАІБ було оголошено, що тепер їхня звітність перевірятиметься не час від часу, а щомісяця, і що вони повинні регулярно надсилати інформацію про свою роботу, яка вивішуватиметься на сайті УАІБ. Причому інвестфонди з цим одностайно погодилися.
Як заявив Оксанич, «це програма переходу від декларативного до реального контролю над професійною діяльністю операторів фондового ринку». І, схоже, наміри у керівництва асоціації найрішучіші: «Якщо якісь компанії прийшли на ринок уже з протиправними ідеями в голові», асоціація зможе їх вирахувати і здати правоохоронцям, погрожує Оксанич.
За словами генерального директора УАІБ Євгена Григоренка, асоціація усвідомлює, що вдалася до «дуже непопулярної сьогодні дії — самоконтролю», але, за його словами, ця непопулярність виправдовується тим, що жоден із членів асоціації не проголосував проти.
Зі схваленням зустрічають вони також нове законодавство, яке регулює їхню діяльність. Новий закон про фондовий ринок та цінні папери Григоренко назвав «значним прогресом», порівняно з діючим раніше, і заявив, що, незважаючи на його недосконалість, асоціація його підтримує. У ньому, зокрема, передбачено обмеження на вихід цінних паперів на зарубіжні ринки. На перший погляд, у цьому немає особливого сенсу. Але, як заявив член ДКЦПФР Сергій Бірюк, ініціативу запровадити цю міру виявило аж ніяк не ДКЦПФР, а самі оператори ринку, зокрема Перша фондова торгова система (ПФТС). За його словами, цей метод уже використовувався у Росії й може цілком знадобитися й нам — ринок не розбіжиться. Крім того, це обмеження діє лише для тих компаній, які не пройшли лістинг в Україні.
Так що звітність — це не перша «репресивна» міра, прийнята щодо власних членів. Наприкінці січня УАІБ заявила, що самостійно проводитиме ранжирування компаній з управління активами та інститутів спільного інвестування. Всі вони займуть свої місця у шкалі успішності. Як сказав «Дню» Оксанич, ця міра дозволить людям точно визначити, куди краще вкладати гроші. Перший такий рейтинг з’явиться у квітні й буде доступний усім бажаючим. Питання лише в тому, чим він відрізнятиметься від звичайної реклами або антиреклами і наскільки йому можна буде довіряти... Думається, правомірність цього питання підтверджує і той факт, що Асоціація українських банків також могла б займатися таким рейтингуванням, але чомусь цього не робить...
Водночас фондовики піднімають проблему монополізації ринку рейтингування. За словами Григоренка, якість рейтингування, що надається єдиним рейтинговим агентством «Кредит-Рейтинг» (Київ), може викликати нарікання. Крім того, система рейтингування, створена за примусом, призводить до того, що «довіра інвесторів до таких інструментів упаде і буде нівельована сама ідея рейтингування, буде затримано розвиток ринку і закріплено монополізм діючого на ринку рейтингового агентства». А поки немає механізмів демонополізації ринку, ситуація не виправиться. «Поріг, створений Держфінпослуг, не дає зайти на ринок іншим рейтинговим агентствам», — зазначає генеральний директор і закликає членів УАІБ боротися з цією ситуацією. Але важливо, щоб ця боротьба не налякала потенційних інвесторів.
ДО РЕЧІ
Провідні торговці цінними паперами, об’єднані в громадську організацію «Український фондовий союз» (УФС), припинили створення фондової біржі, оскільки ухвалений днями закон про цінні папери та фондовий ринок дозволяє провідній на ринку ПФТС отримати статус біржі. «У зв’язку з прийняттям закону поки що вирішили припинити тему нової біржі. Якщо Президент застосує до нього право вето, тоді доведеться повернутися до цього питання», — сказав агентству Інтерфакс-Україна президент компанії «Кінто» (Київ) Сергій Оксанич. У п’ятницю ПФТС презентувала учасникам ринку прообраз «ринку заявок». «Найближчим часом, імовірно, ця система буде запропонована для бета-тестування», — сказав прес-секретар ПФТС Андрій Коломієць.
