Чотири роки тому німецька фірма «Текстима» надала АТ «Епос-холдінг» новітнє устаткування для килимового виробництва загальною вартістю DM 60 млн. під урядові гарантії. Комбінату надали величезне приміщення (понад 40 тис. м2) на держпідприємстві «Завод ім. Малишева». Пакет акцій комбінату розподілявся між державою й АТ «Епос-холдінг» у співвідношенні 40:60. І харківський килимовий комбінат (ХКК) запрацював.
І все-таки парадокс полягає в тому, що нині комбінат перебуває на межі загибелі. За «Епос-холдінгом» тягнеться довгий хвіст боргів перед кредитором — понад 45 млн. грн. 1998 року. Податківці проводять опис і поцінування устаткування для наступного продажу (причому верстати, які не працювали жодного дня, оцінено вдвічі дешевше від їхньої початкової вартості).
Президент концерну «Епос» і голова правління АТ «Епос-холдінг» Ольга Земницька вважає, що комбінат може викараскатися з боргової ями лише за допомогою держави. Керівництво ХКК просуває свою продукцію на західний ринок, уже є домовленість з однією датською фірмою про демонстрування харківських килимів на Всесвітній виставці в Ганновері. Для повнокровної роботи необхідно комплексно розв’язати три проблеми: реструктурувати борги, надати кредит оборотних коштів під невеликі відсотки й захистити вітчизняного виробника.
При створенні комбінату не було враховано, що на ринок України рине маса килимів і килимових покриттів, переважно з Бельгії. Правда, це дешева синтетика, тим часом як харків’яни з самого початку орієнтуються на добротні шерстяні вироби. Ціна харківського килима еквівалентна $21—22 за 1 м2 (у Західній Європі такий товар коштує $60 за 1 м2). Зубожіле населення України не в змозі стільки платити, тож купуються речі гірші, зате дешевші. Крім того, важко було передбачити таке швидке падіння попиту на килими за останні роки.
Отож і виходить, що новітнє устаткування не дає реальної користі: робітники отримують зарплату килимами, а тоді «спускають» їх задешево на базарі. Можливо, мають рацію ті, хто стверджує: інвестиції потрібно робити не у виробництво, а у вітчизняного споживача?
КОМЕНТАР
Коментуючи ситуацію, що склалася, начальник відділу цінних паперів АКБ «Зевс» Олександр Іванцов повідомив, що депозитарій «Міжрегіональний фондовий союз», на думку більшості учасників ринку, успішно виконує функції верхньої ланки національної депозитарної системи, яка завдяки цьому цілком працездатна. Він вважає, що створення ВАТ «Національний депозитарій» не вплине на розв’язання першочергових питань, якими є розвиток клірингової ланки цієї системи і прийняття відповідних норм і правил, а також наповнення системи депозитарними активами. З 12 тисяч створених в Україні АТ лише три тисячі обрали бездокументальну (безпаперову) форму випуску акцій. Виходячи з цього, О.Іванцов упевнений, що в найближчі кілька років Національний депозитарій не матиме дійового впливу на розвиток фондового ринку України. Водночас рішення ДКЦПФР про те, що після реєстрації Національний депозитарій не керуватиметься законом про господарські товариства, може істотно вплинути на оцінку його легітимності іноземними партнерами.
