Теоретично Україна може бути однією з провідних країн із залучення іноземних інвестицій — цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована і водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури (хай не надто розвиненої). Ніхто, зрештою, щодо цього й не сперечається. То в чому ж проблема? Що стримує іноземних інвесторів? На ці та інші запитання бодай частково мав би відповісти Х Міжнародний економічний форум, що відбувся у Трускавці. Тему заходу — «Транскордонне співробітництво. Погляд у майбутнє», — як пояснили організатори, обрано невипадково: Україна має 19 прикордонних областей, Львівщина межує з ЄС, тому транскордонне співробітництво є одним з пріоритетних напрямів діяльності, який дозволить забезпечити зростання економічного та соціального розвитку регіонів України, малого та середнього бізнесу, регіональних мереж транспорту та комунікацій, охорони навколишнього природного середовища.
Україна, відповідно до даних Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації, посідає 142 місце серед 180 країн світу в рейтингу умов ведення бізнесу та 6 місце серед країн з тіньовою економікою. Про це повідомив президент ПАТ «Концерн «Галнафтогаз» Віталій Антонов. «Якби я був іноземним інвестором, то, зважаючи на це, не поспішав би вкладати кошти в Україні. Ті інвестори, які вкладають-таки, роблять подвиг», — наголосив В. Антонов і додав, що треба крок за кроком реалізовувати запропоновані реформи та зберігати стабільність в країні.
Міський голова Львова Андрій Садовий переконаний, що керівництво країни, щоби сприяти роботі інвесторів, мало би передати органам самоврядування повноваження контролю над місцевими податковою, СЕС, МНС, міліцією і зробити певні кроки щодо збільшення самостійності місцевих бюджетів. «Напрям економічних реформ в Україні є визначеним, — вважає президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі. — Віктор Янукович підготував загальну економічну реформу: є партнерство з успішними країнами, є новостворена політична стабільність у країні, тобто є можливість провести легітимну регуляторну реформу для покращення основних галузей економіки України. Міжнародні фахові інституції дають практично ті ж рекомендації щодо реформ, що задекларовані владою. Тому потрібно втілювати економічну реформу на національному рівні». Президент Американської торгової палати в Україні перерахував потрібні нашій державі реформи: створити середовище, що буде саме опиратися корупції, захищати інтелектуальну власність, розвивати інновації; перейти від споживання до виробництва конкурентних продуктів, зміцнити верховенство права, збільшити прозорість і стабільність інвестиційного середовища.
«Зараз триває вже другий етап програми транскордонної співпраці України, Польщі та Білорусі, — говорить віце-міністр міністерства регіонального розвитку Республіки Польща Кшиштоф Гетьман. — У нашому розпорядженні 180 млн. доларів, і ми раді, що з обох боків кордону є велика активність — уже надійшло понад 300 заявок для участі в програмі. Зокрема, з України й Білорусі — понад сто». Серед проектів, що їх розглядатимуть у грудні, зокрема, такі, що стосуються облаштування польсько-білоруського переходу, розвитку пункту пропуску в Усть Лузі, а також додаткового оснащення пунктів пропуску Рава-Руська, Ягодин і Краковець. На думку польського віце-міністра, користь від цього проекту не тільки матеріальна — йдеться також про нові знання, досвід та новий рівень спільної довіри.
Доволі широко під час Трускавецького заходу був представлений західний регіон України — зокрема, відбулися три секційні засідання Форуму регіонів та чотири дискусійні панелі. Теми, що їх обговорювали, — територіальний вимір регіонального розвитку в Карпатах, туризм як індустрія гостинності, Євро-2012 тощо. Відбулася також презентація восьми інвестиційних проектів. Серед них, зокрема, проект, який забезпечує підвищення експортного потенціалу ВАТ «Західенерго» — йдеться про добудову енергоблоку №9 Добротвірської ТЕС. Також було представлено проект створення та розвитку виробництва універсальних автомобілів багатофункціонального призначення для комунальної сфери від ВАТ «Концерн Електрон», будівництва полімерних блочно-модульних каналізаційних очисних споруд для малих населених пунктів від Корпорації «Енергоресурс-Інвест».
Як поінформували «День» у прес-службі ЛОДА, в межах Х Міжнародного економічного форуму відбулося шість офіційних міжнародних зустрічей та переговорів. Підписано два меморандуми про співпрацю між Львівщиною та Тюрінгією: перший — щодо підготовки середнього медичного персоналу між Neander klinik GmBH та Львівським медичним коледжем, другий — щодо створення потужного логістичного центру в Яворівському районі. За участю голови ЛОДА підписано Рамкову угоду між Екологічною фінансовою корпорацією Північної Європи NEFCO та ПАТ АК Банк «Львів» «Про фінансування муніципальних об’єктів соціальної сфери», у тому числі — дошкільних навчальних закладів та шкіл.
Міський голова Львова Андрій Садовий підписав меморандум із представником бізнес-асоціації Королівства Данія Ларсом Вестб’єргом щодо об’єднання зусиль для створення сприятливого інвестиційного клімату в місті. Мета меморандуму — створення робочих місць і вкладення коштів у львівську економіку.
Валерій П’ЯТАК, голова правління ГО «Інститут регіонального розвитку»:
— Я приїхав на форум для того, аби послухати, як можновладці проводитимуть свою політику щодо розвитку інвестиційної діяльності. Мені хотілося, щоб цей діалог був чесним і відвертим, щоб завершувався не лише словами, а й конкретними справами — у сенсі бар’єрів для бізнесу, які треба прибрати, боротьби з корупцією, підготовки і впровадження інвестиційних проектів. Цей форум саме таким і був. Щодо відсутності перших осіб держави... Кожен учасник заходу по-своєму це оцінив. Хто приїхав на форум попрацювати, — напевно, й не звернув на це уваги. Важливою присутність чиновників найвищого рівня, напевно, була для тих, хто хотів почути підтвердження своїх надій і мрій. Зрештою, що з того, що на минулому форумі були президент і прем’єр? Так, вони задекларували високі речі, але ж ці високі речі закінчилися фіаско... Тому я би говорив тільки про нинішню ситуацію. Як на мене, на форумі не тільки задекларовані, а й просунуті досить позитивні — й політичні, й економічні — інструменти, тобто пакет нової економічної політики. І мені здається, що під цей пакет будуть-таки реалізовані конкретні механізми.
Ларс ВЕСТБ’ЄРГ, представник бізнес-асоціації Данії:
— За останні п’ять років ми інвестували в Україну 150 млн. доларів, створили понад 4 тис. робочих місць на 50 підприємствах. Віримо, що данські інвестиції міцно закріпилися в Україні. До кінця поточного року ще 4 наші компанії планують інвестувати в Україну, зокрема в Західну. Вже розпочато перемовини, щоб ці компанії отримали найкращі умови. Коли ми говоримо про 4 компанії з інвестиціями, то напрошується запитання — чому не сто компаній інвестують? Причини треба шукати на державному рівні.
Геннадій РАДЧЕНКО, директор із корпоративних зв’язків ТОВ «Нестле Україна»:
— Доповіді та презентації на форумі, на мою думку, є досить пересічними, прохідними — нічого нового я в них не почув. Але такі зібрання дають можливість людям познайомитися, поспілкуватися, обмінятися бізнес-кейсами. Я особисто, з досвіду своєї компанії, яка успішно працює на українському ринку вже 12 років, готовий всім розповісти про великі перспективи українського ринку.
Володимир ГОРБОВИЙ, голова правління органів місцевого самоврядування «Єврорегіон «Карпати — Україна»:
— Для нас дуже актуальна тема транскордонного співробітництва, тому що Карпатський єврорегіон об’єднує п’ять країн: карпатські області України, Польщі, Угорщини, Словаччини й Румунії. Для того, щоби нормально розвивалося транскордонне співробітництво у Карпатському єврорегіоні, потрібна спеціальна єдина операційна програма концепції європейської спільноти. Ми презентували програму на наступний фінансовий період — 2013—2020 роки — і відразу ж відлітаємо до Брюсселю, де також презентуватимемо нашу програму. Звичайно, шлях на нас чекає нелегкий, бо для того, щоби Єврокомісія прийняла нашу програму, потрібно, щоби її підтвердили уряди всіх зацікавлених країн.
Тарас БАТЕНКО, директор Львівської філії магістрального нафтопроводу «Дружба»:
— На форумі прозвучали раціональні, цікаві й критичні думки. Мені приємно було чути слова про спрощення системи процедур, які забюрократизовані по лінії міністерств, на різних ділянках: у будівельній галузі, транспортуванні тощо. Мені здається, що уряд зробив багато в цьому керунку. Головне, щоби уряд не зупинився у процесі подолання перешкод для пожвавлення бізнесу в Україні, відповідно — залучення інвестицій, щоби інвестор, який прийде в Україну, відчував стабільність, а не шарахався від постійних щорічних чи щопіврічних змін.
Віктор БОРЩЕВСЬКИЙ, перший проректор Львівського інституту менеджменту, доктор економічних наук:
— Політика в Україні дуже активно впливає на економіку. Не секрет: економічні групи потужно представлені в усіх політичних структурах. Відтак через політичні структури відбувається вплив на стимулювання та короткотермінове примітивне лобіювання тих чи інших економічних груп. З іншого боку, стан економіки визначає рівень політичної культури, тому що в політиці на сьогодні — переважно представники великого, індустріального, бізнесу. Відповідно, малий бізнес опиняється на другому місці, що формує економічну культуру суспільства. Скільки це триватиме? На мою думку, десятиліттями. Бо все це було і за попереднього уряду, є й зараз. Можу дорівняти ситуацію в Україні зі ситуацією в Аргентині та Мексиці. У цивілізованих країнах світу політика і бізнес розділені. У політиці там представлені світила економічної науки, які задають певні економічні моделі, а політики є ретрансляторами сигналів для економіки.
А щодо економічних форумів в Україні, то, звичайно, вони є корисними, позаяк ідеться про обговорення не тільки нових ідей, а й окреслення проблем і шляхів їхнього розв’язання, щоб показати владі, що є альтернативні думки. Інша справа, що на цьогорічному форумі не було керівників держави. Відтак — чи почують вони нові ідеї і старі проблеми?
