Криза негативно впливає на бізнес-привабливість України. За даними Державного комітету статистики, обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у вітчизняну економіку за 2008 рік збільшився на 25,3%. І хоча загальний приплив ПІІ становив $35,723 мільярда, що в перерахунку на одну людину становить $775,3, проте в IV кварталі з’явилася неприємна тенденція. Чистий відплив ПІІ в жовтні-грудні 2008 становив $1,898 мільярда, тоді як в III кварталі їх приріст становив $1,17 мільярда, у II — $3,553 мільярда і в I кварталі — $3,365 мільярда. Ці цифри вказують на те, що ситуація з інвестиціями погіршується.
Торік охочих «завезти» свої грошенята в нашу країну виявилося більше ніж достатньо. Протягом всього 2008 року ресурси надходили з 124 країн світу. До основних інвесторів традиційно потрапили Кіпр — $7682,9 мільйона, Німеччина — $6393,8 мільйона та Нідерланди — $3180,8 мільйона. Звичайно, не можна стовідсотково стверджувати, що до кризи інвесторів повністю влаштовував існуючий інвест-клімат в нашій країні. Однак національні особливості ведення бізнесу сповна компенсувалися надприбутком на внутрішньому ринку. Коли ж в Україні «грянула» криза, іноземні бізнесмени відчули, що попит на продукцію зменшується, як, відповідно, й прибутки, а ось чиновницькі апетити — ні.
Крім того, зарубіжні гроші після «великої приватизації» вже не бачать перспективних підприємств, які можна було б швидко підняти. «Те, що ми програємо нашим регіональним конкурентам, в тому числі Росії, — це не тільки наслідки перманентної політичної кризи, але й відсутність пропозицій прямому іноземному інвестору (наприклад, хай-тек)», — говорить керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександр Данилюк. Тому важливо в найкоротші терміни створити стратегію бізнес розвитку, яка дозволить провести в країні своєрідне інвестиційне перезавантаження.
Але для втілення цієї ідеї в життя необхідно реалізувати ще один елемент, вважає президент Української професійної асоціації залучення інвестицій «ProInvest» Петро Кошуков. «Влада має задуматися над створенням конкурентоспроможної потужної структури, яка взяла б на себе повну відповідальність за просування України на інвестиційному ринку і за побудову нового інвестиційного іміджу країни», — резюмує він.
Складно не погодиться із твердженням експерта, що Україні треба підлатати свій інвестиційний імідж за кордоном. До речі, навіть європейські країни-важковаговики витратили на створення позитивного бізнес-образу не один рік і не один мільйон доларів. Так чого вже соромиться нам? Інша річ, чи розуміють українські державні керівники важливість виділення грошей зі скарбниці на ці цілі?
На думку лідера Народного руху України, заступника лідера парламентської фракції «Наша Україна — Народна самооборона» Бориса Тарасюка, в Україні і так достатньо структур, які займаються інформаційним іміджем країни за кордоном. Зокрема, це державний комітет з питань телебачення і радіомовлення, інформаційні агентства, а також МЗС. Проте неефективність діяльності таких структур пов’язана не з їх поганою організацією, а з недостатністю фінансування. Так, 2009 року на програму створення позитивного іміджу України з держбюджету виділено 40 тисяч гривень! «Для порівняння, 2006 року на ці цілі виділялося 12 мільйонів гривень», — деталізує Тарасюк. Тому він вважає, що вітчизняним підприємцям потрібно об’єднуватися і чинити тиск на українську владу для забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в державі і заодно вирішувати «серйозні проблеми» судової влади. Бо й надалі великі інвест-проекти заходитимуть в країну не завдяки старанням державних інституцій, а в результаті точкових спроб різних компаній реалізувати свої стратегії розвитку в Європі.
