Iз початком фінансово-економічних негараздів інвестиції стали дуже поодиноким явищем. Дається взнаки відсутність оптимального кредитування... Утім, криза — не привід забути про існування інвесторів узагалі. У нинішніх конкурентних умовах, коли люди тричі думають перед тим, як кудись укласти свої гроші, досить пристойні капітали таки можна залучити, зацікавивши винятковими пропозиціями. Провідну роль у цій справі повинна відігравати обласна та місцева влади, будуючи свої власні інвестиційні програми на маркетинговій основі. Із реалізацією грамотного підходу й настирливих пошуків надійних інвесторів навіть в умовах кризи українські регіони спроможні стати улюбленим місцем капіталів із усього світу, упевнений губернатор Львівщини Микола КМІТЬ.
— Під час кризи залучати інвестиції стало неймовірно складно. А антикризові заходи як окремих компаній, так і регіонів зводяться лише до жорсткої економії видатків. Львівщина робить так само чи є винятком із цього правила?
— У будь-який кризовий момент зменшення видатків є правильним. І найбільш фундаментальне зменшення видатків — це проведення адміністративної реформи, що передбачає зміну влади на доступнішу та ефективнішу. Але окрім цього всі держави (як до, так і під час кризи) повинні думати про інвестиції. А вони бувають різних рівнів. Це й ті наші люди, які працюють за кордоном. Нещодавно озвучили цифру — на Івано-Франківщину прийшло 500 мільйонів доларів з-за кордону від працюючих там українців. А на Львівщину приходить ще більше, адже в нас більше людей виїхало. Минулого року я був в урядовій делегації в Італії, ми зустрічались з тамтешніми українцями, які хочуть інвестувати. Кожен з них в наших приватних розмовах 100—200 тисяч євро готовий інвестувати. Але вони бояться, що їх тут не чекають, що тут все складно з дозволами. А це так і є. Тому фундаментальна річ, яку треба змінити, це підхід влади до інвестицій. Повинна бути не пасивна позиція «що ви нам дасте, що ви нам зробите», а активна — де ми вас чекаємо, що ми вам дамо, який мінімальний пакет документів потрібен, як працює «єдине вікно».
— Нещодавно на Українському інвестиційному саміті в Лондоні ви презентували свою стратегію залучення інвестицій в регіон. Які її основні принципи? Чим відрізнялась вона з-поміж інших пропозицій?
— Насправді у мене від цього форуму очікування були пасивні, але стільки людей захотіло інвестувати і в аеропорт, і в дороги, і в інфраструктуру. Тому необхідно їздити і шукати. А стратегію я побудував з точки зору маркетингу. Що потрібно інвестору? Його цінності — кваліфікована робоча сила, вартість цієї робочої сили, стратегія розвитку регіону та баланси енергетики, земельних ресурсів, корисних копалин. А у нас на Львівщині вартість робочої сили 1,1 євро на годину, в Україні це 1,9 євро, а в Франції 31,9, тобто майже в 30 разів більше. Друге місце в Україні по освіченості — 110 тисяч студентів одночасно вчаться у Львові. Ми виділили в цьому сегмент технології та ІТ — тисячу студентів щороку ми випускаємо за технічними спеціальностями.
Крім того Львівщина — прикордонна область, яка має величезний кордон з Євросоюзом. Ці зв’язки також дуже цікаві для тих, хто хоче інвестувати з Заходу, бо це близько, або зі Сходу (наприклад, російські інвестори, які хочуть переміститися поближче до Євросоюзу). Це переваги, які можна використати. Звісно, також Карпати, де навіть зараз лежить сніг. Не забуваємо про маленькі інвестиції, які роблять люди, будуючи будинки в Карпатах та розвиваючи сільський та зелений туризм. Звісно, від них чекати багато податків зразу не варто.
— Як відомо, зі стратегією ознайомився й Президент Віктор Ющенко. Чи сподобалася вона главі держави?
— Президент був присутній на Львівському міжнародному економічному форумі, що відбувся в жовтні минулого року. Насправді він дуже схвально відгукнувся про наші зусилля із залучення інвестицій. Попри початок економічної кризи, хоч і не вдалось виконати усі наші плани після форуму, нам вдалось залучити 319 мільйонів доларів до економіки області у 2008 році. Але в цьому році ми очікуємо набагато більше, незважаючи на те, що загальний обсяг інвестицій в країні падає. Я думаю, що залученню інвестицій до Львівщини посприяють наші проактивні дії в пошуку інвесторів та Євро-2012.
— Інвестицій у які сфери сьогодні найперше чекає Львівщина?
— Стратегія розвитку Львівщини насамперед включає в себе туризм. В нашій області знаходиться більше 50% від історичної спадщини ЮНЕСКО в Україні. Це також готелі, під’їзні шляхи, кількість переходів, реставрація аеропорту, реконструкція злітно-посадкової смуги та новий термінал. В минулому році до нас приїхало два з половиною мільйони туристів, що на 40% більше попереднього року. Цього року скромно плануємо приріст в 20%, але приїде більше — будемо раді. Другий пріоритет — це підготовка до Євро-2012. Потрібно добудувати стадіон, реконструювати ряд об’єктів, забезпечити безпеку та медичну частину. Це обов’язково потрібно зробити, оскільки ми пообіцяли УЄФА.
— Чи є пріоритетом для Львівщини житлово-комунальне господарство, зокрема проекти по енергозбереженню?
— Енергозбереженням потрібно завжди займатися. Це питання, від якого залежить конкурентоздатність країни. Є такий банальний показник — скільки енергії витрачається на одиницю продукції, що випускається в певній країні. В Україні це загалом в три рази більше, ніж у Європі. Хоча на Львівщині картина дещо інша, ніж по країні. Зусилля обласної ради та адміністрації вже три роки спрямовані на стимулювання населення заміняти вікна та утеплювати домівки. І це дало нам 12% економії газу. А людина, яка бере в кредит вікна, отримує з місцевого бюджету компенсацію відсотків. Така програма діє на місцевому рівні вже три роки. А зараз ми плануємо таку ж програму зробити по утепленню домівок — це дає 35—40% економії в залежності від товщини стіни.
Коли ми проаналізували баланс енергетики, то побачили, що на Львівщині є дуже багато зайвої електроенергії, тому ряд котелень ми переводимо зараз з нічним тарифом на електричні. Це дає в три рази економію по вартості тепла відносно газу, а це суттєво для комунального господарства. Крім того, ми половину газу, який споживаємо, видобуваємо на Львівщині. А можемо його кількість збільшити в два рази, щоб Львівщина не споживала іншого газу, окрім свого. Для цього потрібні тільки деякі зміни в законодавстві.
— Що, на вашу думку, сьогодні потрібно, щоб успішно реалізувати подібну стратегію залучення інвестицій і впровадження антикризових заходів в регіонах зокрема та держави в цілому?
— Вже десь рік я пропагую, щоб не було так званого «податку на інвестиції», щоб ми нічого не вимагали від тих людей, які хочуть інвестувати. Хоча закону про «податок на інвестиції» нема, але такий принцип діє, і ним користуються багато місцевих рад найчастіше для закриття соціальних дірок.. Це насправді абсурд — країна з надзвичайно низьким рівнем інвестицій на душу населення ще щось просить у інвестора. Ми маємо вже перейти на ту стадію, коли будемо надавати пільги інвесторам. До якого часу? Поки інвестиції не будуть складати 15—20 тисяч доларів на душу населення. І вже тоді можна вдаватися до обмежень певних напрямків. А наразі в нас на Львівщині є вже певні досягнення — інвесторам стало простіше «заходити» в область та вкладати кошти в нові робочі міста і розвиток території.
