В Ялті завершився Чорноморський Економічний Форум, присвячений вивченню інвестиційного потенціалу Причорноморського регіону. Впродовж двох днів близько 250 гостей із Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії, Румунії, Греції, Молдови, Азербайджану та інших країн мали можливість поставити запитання представникам влади щодо інвестиційного клімату в Криму та ознайомитися з розробленими інвестиційними проектами з розвитку півострова.
Запитань від бізнесу й експертів, як і передбачалося, прозвучало багато. Проте діалог, що відбувся, навряд чи можна назвати повноцінним. Незважаючи на те, що форум проводився під патронатом Президента України, попередньо обіцяних високих гостей потенційні інвестори так і не дочекалися. Відповідати на запитання інвесторів і преси довелося керівникам Ради міністрів Автономної Республіки Крим (АРК), віце-прем’єр-міністру України Віктору Тихонову й кільком заступникам міністрів.
Причорноморський регіон стратегічно важливий для країни, оскільки він допоможе Україні зайняти лідируючі позиції в регіоні, так почав свій виступ пан Тихонов. Досягнути такої мети, за словами чиновника з центрального управлінського апарату, допоможе максимально ефективне використання природнокліматичного, культурно-історичного, виробничого й людського потенціалів Криму. Саме кримський півострів, на думку Тихонова, «може стати чудовим прикладом для реалізації нової економічної політики України й центром залучення інвестицій».
Зі свого боку представники кримської влади поспішили запевнити потенційних інвесторів у тому, що вони відкриті для діалогу. Створення мережі єдиних дозвільних центрів і Ради інвесторів Криму, запуск єдиного інвестиційного вікна у вигляді Агентства регіонального розвитку — все це конкретні кроки регіональної влади до інвесторів, заявив голова Верховної Ради АРК Володимир Константинов.
Пообіцяла регіональна влада інвесторам і просування в земельному питанні. Так, перший заступник голови Ради міністрів АРК Павло Бурлаков повідомив про проведення у грудні 2010 року відкритих земельних аукціонів із продажу 38 земельних ділянок загальною площею понад 700 га.
Для подальшого поліпшення інвестиційного клімату на півострові зараз розробляється Стратегія розвитку Криму до 2020 року. Вона передбачає реалізацію близько 83 масштабних проектів у суднобудуванні, хімічному виробництві, відновленні зрошування земель, розширенні продуктивності аграрного сектору, а також у вирішенні найгострішої екологічної проблеми Криму — переробки твердих побутових відходів. Реалізація інвестиційних проектів дозволить автономії отримати додаткових податків і зборів на загальну суму 1,7 мільярда дол. до 2019 року, а також створити й зберегти понад 25 тисяч робочих місць. «Ми прогнозуємо, що реалізація наших планів дозволить у найближче десятиліття залучити в економіку республіки близько 13 мільярдів дол.», — повідомив Константинов, відповідаючи на запитання «Дня».
«Проектні схеми й плани розвитку — все це необхідно. Але сьогодні потрібно скористатися тим, чим свого часу скористалися німці з американцями — кримському регіону необхідний «план Маршалла», — заявив у коментарі «Дню» виконавчий директор ЄБРР по Україні, Румунії, Молдові, Грузії та Вірменії Ігор Подолєв. — Я згадав Ерхарда, який був міністром економіки й паралельно «хрещеним батьком» реалізації цього плану в 1948—1951 роках. Отже, він казав, що його план удався тому, що документ передбачав чіткі цілі, зрозумілі всім. Крім того, він був такий компактний, що вміщався на восьми з половиною сторінках». Тому, створюючи план розвитку Криму, Подолєв радить українській владі всіх рівнів виписувати його так, щоб «жоден із пунктів документа не передбачав різночитань, а сам план розвитку був зрозумілий уряду, іноземному інвесторові й кожному жителю Криму».
А ось міністр промисловості й енергетики Азербайджану Натік Алієв для прискорення приходу інвестицій на Кримський півострів і в країну пропонує «створити державний інвестиційний фонд для допомоги бізнесменам-початківцям». За його словами, готовність держави вкласти 25—30% від вартості первинного бізнесу — це непогана стимул-реакція для інвесторів.
У контексті інвестицій Алієв також повідомив, що Україна й Азербайджан планують підписати дві міжурядові угоди щодо подальшого співробітництва з постачання нафти і зрідженого газу з Азербайджану на український ринок. «Ми хочемо налагодити стабільний, стійкий коридор постачань сирої нафті й нафтопродуктів до України. Об’єми будуть до п’яти мільйонів тонн сирої нафти для переробки на нафтопереробних заводах України», — пояснив він. Окрім цього, міністр промисловості й енергетики Азербайджану додав, що в рамках документів, що готуються, Азербайджан також планує поставляти до України близько п’яти мільярдів кубічних метрів зрідженого газу щорік у зв’язку з планами України побудувати на морському узбережжі ЗПГ-термінал.
Прозвучали інвестиційні пропозиції й від турецької сторони. «Ми бачимо великий потенціал Криму й готові ділитися досвідом. Ми бачимо перспективу в розвитку логістичного напряму, впровадженні досвіду технопарків, у створенні платформи для розвитку малого й середнього бізнесу. Турецькі інвестори готові прийти до Криму», — деталізував міністр промисловості й торгівлі Туреччини Ніхат Ергюн. За його словами, в рамках розвитку кримського регіону між двома країнами також можливе створення спільних підприємств у будівельному, енергетичному й туристичному секторах. Важливим є також встановлення безвізового режиму й торгівлі без кордонів, додав він.
Усі ці заяви й широке представництво бізнесу з різних країн на форумі свідчить про «приблизно однаковий настрій російських, українських та інвесторів з інших країн щодо Криму й України», — заявив у коментарі «Дню» голова представництва «Morgan Stanley» в Україні Ігор Мітюков. На думку Мітюкова, подальша інвестиційна ситуація в Криму визначатиметься теплотою взаємин між гілками регіональної й державної влади. «Якщо вони зможуть знайти спільну позицію й консенсус, то Крим може знову повернутися в число лідерів із залучення інвестицій. Зараз настав час об’єднати свої зусилля й показати, що у Крим можна безпечно й ефективно інвестувати. А починати треба з наведення ладу в земельних відносинах», — вважає голова представництва «Morgan Stanley» в Україні. Крім того, підкреслює експерт, уряд Криму має всіляко сприяти реалізації національних проектів на території півострова. Це дасть можливість залучити великі державні ресурси, а також отримати політичну й організаційну підтримку.
У цілому ж, аби інвестиції лилися рікою в кримський або якийсь інший український регіон, необхідна політична стабільність і залізні гарантії прав власності інвестора, вважає старший радник «Альфа-банку», в минулому випускник МІМ-Київ Роман Шпек.
Важко не погодитися з тезою останнього промовця, адже гроші, як відомо, люблять тишу й спокій. І як тут не згадати історію з одним із найбільших інвесторів Криму — Олександром Лебедєвим. Нагадаємо, нещодавно російський бізнесмен заявив, що виведе свій капітал із регіону, оскільки регіональна влада перешкоджає йому в інвестуванні.
Чи досягнутий консенсус з одним із найбільших інвесторів Кримського регіону, «День» попросив прокоментувати регіональну владу. «Не наша прерогатива давати оцінку й робити якісь висновки. Цим займаються відповідні податкові служби, які сьогодні попередньо зазначають, що було пряме ухиляння від сплати податків. Інвестора ми любимо, вітаємо й усіляко готові допомагати його розвитку, у тому числі й пану Лебедєву у вкладенні його інвестицій. Проте податки потрібно платити, й їх мають платити всі», — так прокоментував «Дню» розвиток цієї ситуації Бурлаков. Навряд чи це зніме питання. І в пана Лебедєва, і в інших інвесторів, які чекають більш чітких гарантій
ДОВIДКА «Дня»
За станом на 1 жовтня 2010 року іноземними інвесторами вкладено в економіку АРК 784,7 мільйона дол. прямих інвестицій, з яких 66,3 мільйона дол. — за дев’ять місяців поточного року. Інвестиції надійшли з 46 країн світу. Основні країни-інвестори, що дали 90,3% загального об’єму іноземних інвестицій: Російська Федерація, Німеччина, Кіпр, Віргінські острови, Велика Британія, Сейшели, США, Франція, Узбекистан, Білорусь. Зовнішньоторгівельні відносини Автономна Республіка Крим підтримує з партнерами з 123 країн світу.
