Інноваційні технології та напрями наукових досліджень у льонарстві та коноплярстві стали предметом розгляду учасників ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, що відбулася на базі Глухівського інституту луб’яних культур Національної академії аграрних наук України. Щоб обмінятися досвідом вирощування та переробки рослин, практичне застосування яких відкриває найширші економічні перспективи, до Глухова з’їхалися науковці та практики з усього світу. Протягом десятків років глухівські науковці займаються селекцією луб’яних культур. Вони вивели численні сорти конопель, які не містять наркотичних речовин, але мають цілий ряд корисних властивостей. Не кожен знає про унікальну поживну цінність коноплі. Оскільки в її насінні міститься до 25% протеїнів, жменя такого насіння може скласти щоденний мінімум для харчування однієї людини, а невеликий його пакет — забезпечити поживними речовинами для виживання протягом двох тижнів. Із конопель, зібраних з одного гектара, можна виготовити паперу в кілька разів більше, ніж з деревини, а зберігається цей папір до 1500 років.
Якщо за радянських часів коноплі використовувалися переважно для виготовлення мотузок, шпагату та будівельних блоків, то сьогодні з них виготовляють олію, прядиво, текстильні вироби, альтернативні види палива, косметику й навіть пиво. Безліч виробів із натуральних волокон було представлено українськими виробниками під час виставки, що проходила в рамках конференції. Проте йдеться переважно не про масове виробництво, а про штучні екземпляри.
Загалом, льон-довгунець та коноплі можна назвати безвідходними культурами, переконані фахівці. Тому чим більше товарів із них виробляється, тим вищою є рентабельність їхнього виробництва. Вирощування луб’яних культур поки що не набуло в Україні належного поширення, але, судячи з усього, ситуація невдовзі має змінитися. Принаймні існує велика зацікавленість у розвитку цієї галузі з боку потенційних інвесторів. Один із них — француз Мішель Терещенко, нащадок легендарного роду сумських цукрозаводчиків Терещенків, уже почав вкладати кошти в місцеве підприємство з переробки луб’яних культур. Він переконаний, що Сумщина, яка колись по праву вважалася «цукровою столицею», має реальні перспективи стати сьогодні столицею льонарства та коноплярства, тут ідеальні умови для вирощування згаданих рослин.
Учасники конференції зійшлися на тому, що науковцям доцільно вивчити й узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід формування інвестиційно-привабливих підприємств нового типу із завершеним циклом використання льоно- та коноплепродукції та довести його до виробників і споживачів лляної та конопляної сировини. Ухвалено також рішення порушити клопотання перед Кабінетом Міністрів України щодо внесення льону-довгунця та конопель до переліку сільськогосподарських культур, при вирощуванні яких надається державна підтримка.
Крім того, виробники сподіваються на отримання державного замовлення на окремі види продукції. Зокрема, на енергетичні засоби (пелети, брикети) для забезпечення паливом соціальної сфери в сільській місцевості. Адже коноплі є постійно відновлюваним джерелом енергії й здатні накопичувати значну біомасу на гектарі посіву.
