Уряд затвердив «Концепцію розвитку житлової кооперації і впровадження житлових будівельно-ощадних кас в Україні» (розпорядження №243-р від 17 лютого 2010 року). Закладені в ній механізми свого часу допомогли багатьом європейським країнам розв’язати житлове питання громадян. Так, будівельно-ощадні каси активно допомогли відбудувати фактично вщент зруйновану після Другої світової війни Німеччину. В 1992—1993 роках вони з’явилися у Чехії та Словаччині, і протягом наступних десяти років близько третини населення вкладали в них свої кошти, а 5—6% населення узяли кредити й придбали житло.
Нагадаємо, що перші будівельно-ощадні каси виникли саме в Німеччині ще наприкінці XVIII століття у шахтарських селищах. Вони являли собою об’єднання людей (прототип кооперативу), які протягом 10 років вносили у касу певну суму коштів. З накопичених касою коштів її члени отримували дешевий кредит для придбання житла. Порядок отримання визначав жереб і житло отримував спочатку один вкладник, потім — інший, і так далі. Згодом цю систему відмінили. На зміну їй прийшла оцінна система, яка грунтувалася на тому, як вкладник накопичує кошти в будівельно-ощадній касі.
Зараз же світова практика будівельно-ощадних кас наступна: громадянин укладає з касою відповідний договір, за яким, наприклад, протягом п’яти років потрібно сплатити в касу внески фіксованого об’єму. На цю суму нараховуються невеликі відсотки. Після накопичення певної суми від вартості квартири (40 —50%), вкладник отримує право скористатися житловим кредитом від каси під 5—6% річних. У деяких країнах держава додатково виділяє вкладникам премію — до 20% накопиченої суми. У разі ж нестачі коштів на придбання квартири вкладник звертається до банку за комерційним кредитом. Після купівлі нерухомості людина повертає в касу позичені гроші, які знову спрямовуються на кредитування інших членів каси.
У Міністерстві житлово-комунального господарства України раніше заявляли, що в разі успішного впровадження будівельно-ощадних кас іпотека стане масовою, а кількість житлових кредитів зросте.
Проте опитані «Днем» експерти вважають, що хоч ідея з будівельно-ощадними касами для України цікава й перспективна, але спочатку потрібно розробити законопроекти «Про житлову кооперацію» та «Про житлові будівельно-ощадні каси».
Крім того, за словами виконавчого директора Української національної іпотечної асоціації Олексія Пилипця, подібні концепції прийнятні для країн, які мають низький рівень інфляції та стабільну економічну ситуацію. В Україні ж такі умови ще далекі від реальності. «Якщо людина на п’ять років понесе свої кошти до такої будівельно-ощадної каси, то при нинішньому рівні інфляції вони швидко знеціняться», — називає Пилипець головну перепону для успішного втілення концепції. Він вважає, що населення повинно мати майже стовідсоткові гарантії, що зобов’язання будуть виконані. «На жаль, в Україні таких гарантій не може дати жоден уряд», — додає він. Крім того, в країні ще досить високі політичні ризики, які породжують значну недовіру населення до того, що відбувається в економіці. Тому експерт радить найперше знизити рівень інфляції та відновити довіру населення, а тоді братися за будівельно-ощадні каси.
Голова спостережної ради «Укрбудконтракт» Олексій Луганов також вважає, що будівельно-ощадні каси найближчим часом не з’являться. «Потрібен час для того, щоб в країні з’явився позитивний досвід, — говорить він. — А будинок проектується і зводиться протягом 2,5 років, або й трьох». Тільки після цього можна говорити про життєздатність будівельно-ощадних кас в Україні, вважає Луганов.
Натомість голова ради директорів компанії «XXI Століття» Лев Парцхаладзе впевнений, що ідея запрацює неодмінно, тільки потрібно ретельно подумати механізми її реалізації. На думку Парцхаладзе, найкраще спрацює механізм будівельно-ощадних кас при будівництві житла економ-класу. Нагадаємо, що Українська будівельна асоціація разом з Міністерством регіонального розвитку та будівництва України розробляє програму будівництва економ-житла. Так, за словами Парцхаладзе, така типова економ-квартира розміром 25 метрів квадратних (при умові вартості квадратного метра на рівні 350—400 дол.) коштуватиме українцю близько 10 тисяч.дол. Застосування ж механізму ощадних кас при купівлі такої квартири робить її ще привабливішою. За підрахунками експерта, за умови вкладення власних коштів у розмірі, наприклад, 3 тисяч дол., а кредитних — 7 тисяч дол., дозволить покупцеві сплачувати лише близько 100 дол. щомісяця (60 дол. — відсотки за кредит і 40 дол. — погашення тіла кредиту). «Тобто виходить навіть дешевше, ніж оренда квартири», — констатує Парцхаладзе.
