Тим часом імовірність таких криз реально існує не тільки для України. Нещодавно опубліковано доповідь Світового банку «Фінансування світового розвитку в 1999 році», в якому відстежується рух потоків капіталу. Прогноз на 1999 рік, що міститься в ньому, невтішний: середні темпи економічного зростання в країнах, що розвиваються, й у країнах із перехідною економікою становитимуть 1,5%, що є найнижчим показником із часу економічного спаду 1982 року (для порівняння: в 1997 р. — 4,8%, у 1998 р. — 1,9%).
Як стверджується в доповіді, глобальна фінансова криза, що почалася в Східній Азії й вразила потім Росію та Бразилію, вповільнила темпи зростання світової торгівлі — з 10% у 1997 р. вони знизилися до 4,6% у 1998 р. Експортні ціни на основні види сировини (за винятком нафти) впали на 16%. Закономірним результатом кризи стало й згортання потоків капіталу.
Довгострокові потоки капіталу в країни, що розвиваються, скоротилися приблизно на 19% — із $338 млрд. у 1997 р. до $275 млрд. у 1998 р., що дорівнює розміру економік таких країн, як Ірландія, Єгипет або Україна. Скорочення передусім торкнулося потоків із міжнародних фондових ринків, які поменшали з $136 млрд. у 1997 р. до $72 млрд. у 1998 р. Експерти Світового банку не виключають можливості благополучного вирішення кризової ситуації в найближчі місяці, однак є більше підстав чекати подальшого скорочення цих потоків. Таке припущення підтверджується й погіршенням кредитних рейтингів країн із ринковою економікою, що формується: лише 15 країн мають рейтинг вище інвестиційного рівня (до кризи їх було 21).
Більш стійкими виявилися потоки прямих іноземних інвестицій, які скоротилися вельми помірно — з $163 млрд. у 1997 р. до $155 млрд. у 1998 р. У майбутньому прямі іноземні інвестиції, прогнозує Світовий банк, можливо, залишаться найбільшим джерелом фінансування для країн, що розвиваються. По мірі зменшення обсягів допомоги з $33,4 млрд. у 1997 р. до $32,7 млрд. у 1998 р. тривало й скорочення пільгового фінансування. Результати недавніх досліджень Світового банку показали, що допомога виявляється найбільш дійовою в тих країнах, де добре налагоджене управління економікою.
Хоча зараз загроза нового глобального економічного спаду й знизилася, щодо країн із перехідною економікою перспективи на майбутнє не виглядають обнадійливими: на думку експертів Світового банку, криза, мабуть, поглибиться й триватиме довше, ніж прогнозувалося раніше. Малоймовірно також, що ці країни зможуть відновити тенденцію до зростання економіки на рівні 4,5-5,0% до 2001 року.
Умови зовнішнього фінансування, говориться в доповіді, залишаться жорсткими, надаватиметься воно лише найбільш кредитоспроможним позичальникам за набагато вищими відсотковими ставкам. Під впливом фінансової кризи інвестори гостріше відчули ризики, наявні в країнах із ринковою економікою, що формується. Після того як Росія запровадила мораторій на погашення заборгованості, почалася «втеча інвесторів до якості», тобто до інвестицій у більш безпечні ринки. Недавні події ще раз підкреслили слабкість державних інституцій у країнах СНД.
