Аналог південнокорейського швидкісного експресу «Хюндай», створений в Україні, назвали «Тарпан». Він виготовлений на Крюківському вагонобудівному заводі. Назву українській новинці дали на честь виду європейських коней, які вирізнялись міцністю та витривалістю. Завдяки появі вітчизняного швидкісного потяга залізничники сподіваються вирішити питання несправностей, які виникали в «Хюндай» через низькі температури взимку.
Перший «Тарпан» за маршрутом Київ—Одеса відправився 1 липня. Час подорожі таким потягом становить сім годин, проте вже незабаром виробники обіцяють скоротити його до шести гоидн. Утримання «Тарпанів» київській залізниці коштуватиме значно дешевше, ніж «Хюндай», а кількість посадкових місць тут більша. У поїзді — дев’ять вагонів, у яких можуть подорожувати 609 пасажирів. Вартість квитків у вагоні першого класу — 550 гривень, другого — 300. Проте ціна не стала і може коливатися залежно від дати поїздки й часу придбання квитка.
Сергій МЯМЛІН, доктор технічних наук, проректор Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, лауреат державної премії в галузі науки і техніки:
— У нас є вітчизняні виробники, які можуть виробляти потяги такого рівня. Звісно, зараз «Тарпан» курсує зі швидкістю не 350, а 160 км/год, але це вже питання рівня розвитку інфраструктури. Взагалі, швидкість потягів Крюківського вагонобудівного заводу може досягати 220 км/год. «Тарпани» мають реальну можливість відвоювати пасажиропотік у інших видів транспорту. У будь-якому разі йдеться про підтримку національного виробника незалежно від того, наскільки якісним він поки що є. Головним завданням зараз є вдосконалення конструкції потяга. Знову ж таки можу звернути увагу на Крюківський вагонобудівний завод, який є флагманом серед виробників транспорту для пасажирських перевезень.
Йосип ВІНСЬКИЙ, екс-міністр транспорту та зв’язку України:
— Будь-який вітчизняний потяг — це плюс, оскільки прибутки від його продажу та експлуатації йдуть у бюджет України. До того ж, ціна його дещо нижча, ніж корейського. Але це є перевагою лише за умови, що якісні показники цього потяга такі ж самі або навіть кращі. Ми будемо бачити, наскільки ця розробка надійна після кількох місяців експлуатації. Якщо «Тарпан» покаже добрі показники, його допрацюють, він буде дешевшим, аніж схожі на нього моделі, то зможе піти на експорт. Як правило, така система показує результат за рік експлуатації, тобто потрібен повний цикл — зима, весна, літо, осінь — і буде чітко зрозуміло, якими є якісні показники цієї машини. Оскільки у нас є ресурси, треба спрямовувати сили на їх розвиток. «Тарпан» є позитивним прикладом у цьому напрямку. Ми маємо всі можливості привести галузь вагонобудування до належного стану, та для цього необхідно розробляти державний проект із підтримки залізничного транспорту. Гадаю, «Тарпани» стануть добрим початком у цій галузі.
