Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iз Волині – до Еміратів

Як завдяки кооперації успішні садівники та ягідники мають можливість заробити на своїй землі
22 серпня, 2018 - 10:22
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Живучи в Західній Україні, часто бачу, як молоді люди, заледве ставши повнолітніми, одразу кидають навчання і виїжджають у сусідні країни — Польщу, Чехію — шукати легкого заробітку. І хоча, як вони розповідають під час нетривалих приїздів додому, там доводиться важко працювати, часто й понад норму, заробітна плата за кордоном значно вища. Та й хіба сьогодні у селі, навіть у добрих господарів, є багато можливостей заробити, якщо, скажімо, закупівельна ціна на картоплю торік не перевищувала трьох гривень за кілограм?

Прикро, коли зовсім молоді люди, які могли б розбудовувати свою країну, кажуть, що... не бажають сюди повертатися.

У Горохівському районі на Волині знайшлися ентузіасти, які вирішили дати людям якісну альтернативу заробіткам за кордоном. Понад 50 фермерів-садівників та одноосібників району торік створили громадську організацію «Асоціація Горохів Сад». Тепер вона є одним із лідерів із закупівлі малини в регіоні. Ба більше, закупівельна ціна на цю ягоду в асоціації — одна з найбільших не лише в області, а й у країні.

Голова організації Роман Юхимчук розповідає, що сам колись їздив у Польщу на заробітки, а потім подумав, що рівень Польщі можна розвивати і на своїй землі. У селі Мирків, звідки родом, посадив немалий сад (однієї малини — 4,5 гектара), згодом викупив приміщення колишньої овочебази. А за кілька років став одним із ініціаторів створення ГО «Асоціація Горохів Сад», у яку входять такі як він садівники та ягідники району.

«Якщо ми продаємо малину чи будь-яку іншу ягоду невеликими партіями, одноосібно, то покупці не завжди хочуть мати з нами справу, або дають меншу ціну, — розповідає Роман Юхимчук. — Тепер, коли об’єдналися і возимо великі поставки, нами зацікавлені й з нами хочуть працювати. Тому майбутнє — за кооперацією».

На пункті прийому малини в Миркові щодня кипить робота, адже приймають тут ягоду не лише суто від членів асоціації, а й від населення. Влаштовує фермерів і закупівельна ціна — 14 гривень, такої не побачиш у жодному з аналогічних пунктів прийому, що належать місцевим підприємцям.

«Не можу сказати, що ми працюємо на великий прибуток, радше, на перспективу, — додає Роман Юхимчук. — Хочемо тут хоч трохи наблизитися до рівня Польщі. Даємо можливість людям заробити під час збору малини, платимо за кожен зібраний кілограм майже так, як за кордоном. Але в нас перевага — ми в Україні, до нас щодня люди ходять працювати з дому, немає витрат на дорогу та харчування. До того ж щодня завантажуємо і веземо машину на десять тонн малини. Від нас вона потрапляє в Бровари, а звідти — до Об’єднаних Арабських Еміратів. Плануємо налагодити співпрацю і з фінляндським бізнесменом Пеккою Коевісто, який уже не раз у нас гостював і казав, що зацікавлений у тому, щоб мати з нами справу. Тож, сподіваюся, незабаром ягоду зможемо експортувати й у Фінляндію».

«Ще потрібно зробити багато роботи, щоб пункт прийому запрацював на повну потужність, — каже голова Горохівської районної ради Тарас Щерблюк. — На черзі — будівництво масштабної холодильної камери шокової заморозки, яка за раз зможе вмістити 20 тонн ягоди. Я особисто докладу всіх зусиль, щоб до наступного сезону знайти кошти та реалізувати цей проект».

Цікавлюся, чи отримують садівники дотації від держави? «На жаль, державна політика не спрямована на підтримку садівництва та ягідництва, на підтримку отаких малих кооперацій, — відповідає Роман Юхимчук. — Звичайно, нам багато обіцяють, але до чогось реального справа рідко коли доходить. На мою думку, забагато в наших владних управліннях бюрократичної тяганини, це стримує розвиток не лише галузі ягідництва, а й багатьох інших. Зокрема, немає державного регулювання ціни на малину, чим користуються насамперед представники великого бізнесу. Треба, щоб держава була зацікавлена в тому, щоб молодь не виїжджала до Польщі, а тут, в Україні, працювала на себе».

До речі, «Асоціація Горохів Сад» не лише становить якісну конкуренцію роботі в Польщі, а й дає можливість населенню дорого збути ягоди, вирощені на власних присадибних ділянках. Тобто, у селян з’являється додатковий стимул господарювати, а не залишати, як це часто буває, власні земельні наділи напризволяще.

Роман НОВОСАД
Газета: 
Рубрика: