Наступний тиждень у парламенті може видатися гарячим. Як розповідають джерела «Дня» в КМУ, Раді та на ринку, цілком можливо, що в останній сесійний тиждень через парламент спробують провести нових людей на деякі міністерства. Зокрема, призначивши першим віце-прем’єром Віталія Ярему на посаду Генпрокурора, Президент ще не сказав своє слово, чи буде новий міністр оборони. Крім того, вчора прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що в уряді має з’явитися віце-прем’єр з євроінтеграції. Після невдалого Всеукраїнського форуму аграріїв, начебто з’явилися питання до міністра АПК. Розглядається також варіант приходу нових облич у енергетичний сектор. Офіційних коментарів про кадрові ротації ні прем’єр, ані Президент поки що не давали. Скоро побачимо. Тим часом «День» вирішив запитати експертів і учасників галузей, чи є підстави міняти міністрів у Кабміні Яценюка, і хто може прийти на заміну? І наскільки взагалі сьогодні це реально зробити?
Катерина Крук, прес-секретар міністра аграрної політики і продовольства Ігоря Швайки, розповіла «Дню», що наразі міністр не планує іти у відставку, але з 1 по 16 липня в нього планова відпустка. І в той же час в аграрному середовищі серед претендентів на посаду міністра називають кількох: позафракційного народного депутата Григорія Заболотного, президента «УКАБ» Алекса Ліссітсу, президента УАК Леоніда Козаченка. Двоє останніх претендентів відхрещуються від можливих призначень. Із Заболотним не вдалося зв’язатися.
«Поки що я не чув про зміну міністра. Але те, що аграрну політику в нас не визначено, — це відомо», — розповідає «Дню» голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков.
«У нас все може бути», — натомість, оцінюючи шанси скорих кадрових перестановок в АПК, продовжує президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Миркевич. Загальні ж настрої сільгоспвиробників із цього питання будуть зрозумілі, вважає Миркевич, після Всеукраїнського форму аграріїв, який заплановано на першу декаду липня. Нагадаємо, що на попередньому форумі аграрії висловили недовіру Швайці. На думку ж Миркевича, заміну треба робити, але не раніше виборів парламенту. Головне зауваження аграріїв до роботи нинішнього міністра, каже він, стосується розбудови централізованої аграрної політики. На думку Миркевича, з цим зараз проблема. «Держава має бути арбітром у відносинах сільгоспвиробників, зернотрейдерів, переробників, щоб ніхто не утискався», — пояснює він.
У енергосекторі, розповідають джерела видання, слід чекати або зміни міністра, або керівників енергетичних компаній. Серед претендентів називають колишнього губернатора Вінниччини, а нині — позафракційного нардепа Олександра Домбровського, який нещодавно в парламенті створив групу «За енергетичну незалежність України». Його називають людиною Петра Порошенка, бо він тривалий час працював з ним у Вінниці, де розміщено виробничі потужності «Рошен».
«Домбровський у парламентському комітеті зарекомендував себе як людина, яка висуває розумні ідеї, він створив енергетичну фракцію, яка захищає розвиток енергетики. Але який він як управлінець — не знаю», — каже «Дню» директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Міняти чи не міняти міністра, продовжує він, залежить від бачення прем’єром та Президентом загальної концепції розвитку ситуації в енергетиці. Діючі ж кадри в Мінтопенерго роблять все можливе за цих обставин, вважає Омельченко, щоб гарантувати енергобезпеку країни. «Але можливий варіант і зміни поточного керівництва...» — не виключає він. Якщо це станеться, говорить Омельченко, то треба відмовилися від квотного принципу призначень, і на галузь призначити професіонала.
Хто буде головним євроінтегратором країни? Питання відкрите. Серед вірогідних претендентів часто називають колишнього першого віце-прем’єр-міністра Валерія Хорошковського, який працював при прем’єрі Миколі Азарові. Нагадаємо, він пішов з уряду Миколи Яновича саме через суперечку що до того, що Україна міняє курс з європейського на Росію. Прес-секретар Валерія Івановича повідомила «Дню», що наразі в неї немає офіційної інформації від Хорошковського з приводу можливого призначення. У той же час, джерела видання в оточенні колишнього першого віце-прем’єра повідомляють, що з ним говорили про це.
Тож бути — чи ні — новим призначенням?
Якщо з міністром оборони все зрозуміло, — це пряме право Президента, то як бути з іншими? Насправді варіантів небагато: або відставка всього Кабміну, або окремих міністрів. Але в будь-якому разі за це рішення має проголосувати парламент більшістю голосів.
Політолог, директор соціологічної служби «Украинский барометр» Віктор Небоженко вважає, що зараз депутати проголосують за все, в чому зацікавлені Президент і прем’єр. «Закомплексована Верховна Рада боїться шантажу Президента про розпуск, і зараз депутати готові на будь-які, навіть найнесподіваніші рішення. Вони розуміють, що після політичної інавгурації ввімкнувся лічильник політичної відповідальності у Порошенка», — пояснює він. Тому будуть, чи ні, кадрові призначення — залежить від зацікавленості в перестановках глав уряду та держави. І ось в цьому, вважає Небоженко, приховано важливі деталі. Фундаментальна проблема — хто (Яценюк чи Порошенко) отримає плюси та мінуси (передусім — публічні) від кадрових ротацій. На думку політолога, ситуація справді складна. Адже Президент публічно пообіцяв нову якість політики і життя країни, але по факту її втілює стара команда в особі парламенту, обраного за режиму Януковича. Тому, на думку Небоженка, навіть, якщо в КМУ і з’являться найближчим часом нові обличчя, то після парламентських перевиборів потрібно з нуля формувати весь уряд.