24 липня депутати планували внести зміни до бюджету та оподаткування ряду галузей. Народні обранці з подачі КМУ мали перекроїти бюджет так, аби вивільнити майже 16 мільярдів гривень (з них 10 мільярдів направити на військові цілі), та скасувати ряд податкових пільг для АПК (єдиний фіксований податок, пільга по НДС), лісового господарства та інше. На момент здачі номеру інформації про утвердження цих двох законопроектів не було. Втім, відмовлятися від цих документів уряд навряд чи стане — для нього це рятівне коло, яке допоможе втриматися економіці на плаву ще певний час.
За словами голови підкомітету з питань оподаткування непрямими податками парламентського комітету з питань податків та митної політики Сергія Терьохіна, в законопроекті про скасування податкових пільг є дуже дискусійні пункти, як от, оподаткування агросектору чи фондів управління нерухомістю. Терьохін підтримує плани з обмеження пільг для аграріїв і залишення їх (єдиного фіксованого податку) тільки тим, хто обробляє до 1 тисячі га і має річний оборот 20 мільйонів. «Компаній, в яких більше 20 тисяч га в оренді чи у власності, займають 0,5% від загальних фермерських господарств. Але вони дають 80% всього доходу. Тому треба зосереджуватися на цих корпораціях», — пояснює він. Загалом же, говорить він, податковий комітет звертався до міністра фінансів з рядом пропозицій для вдосконалення цього закону: ренту на газ, нафту, залізорудну сировину треба підіймати радикально. «По руді рентна плата в Україні у 18 разів менша аніж у Польщі. Комітет вчора запропонував підняти її радикально — в 2,5 рази до 15%», — говорить він «Дню».
Такого податкового реформування більша частина українського АПК не переживе, натомість говорить позафракційний народний депутат Віктор Бондар. Галузь треба реформувати, але не так кабально, переконаний він. За його словами, депутатська фракція «Суверенна європейська Україна» пропонує альтернативу: податкова реформа за прикладом Грузії — лишити тільки 5-7 податків. «Звичайно, що перші 3 роки буде «провал» бюджету. Тому потрібно просити МВФ максимально підтримати в цей час український бюджет та допомогти з військовими витратами. Але натомість побачимо чесний бюджет, бізнес переконається, що податки не підвищуватимуть і економіка вийде з тіні. Тож ж за 3 роки країна відбілить сплату податків, бо у приватного сеткору не буде потреби користуватися послугами конвертаційних центрівтощо», — говорить він.
Що стосується бюджетного законопроекту, то, на думку Віктора Бондаря, перш аніж різати бюджет, треба розібратися, як зараз у ньому витрачаються гроші. «Що реально відбулося з бюджетом України за цей рік? Приймали один варіант, весною провели його секвестр. За цей час був наданий кредит МВФ, фінансова допомога від інших країн, курс долара зріс на 50%, бюджетних витрат на Крим немає, тобто наповнення бюджету мало б об’єктивно зрости. А виходить, що цього немає. То де поділося зростання надходжень до бюджету? Скільки цього року грошей до казни взагалі зібрали? Хай нам спочатку на ці питання дадуть відповідь, а потім будемо говорити про додаткові 16 мільярдів гривень.... Не треба нас дурити. Це ручне керівництво країною приведе до повної катастрофи», — підсумовує він.
На думку заступника голови фракції «Батьківщина» Дмитра Шлемка, попри важливість двох законів, навряд чи вони назбирають 226 голосів у залі парламенту. «На передодні перевиборів Ради ні одна політична сила не візьме на себе таку відповідальність, бо виборці цього не пробачать», — підсумовує він.
