Ринок послуг тренажерних залів останнім часом зазнав істотних змін. Коли спорт був «під дахом» державної політики, примітивні «качалки» були загальнодоступними. Нині послугами дешевих тренажерних залів із застарілим і примітивним за сучасними мірками обладнанням користуються в основному провінційні любителі або ж початківці. В цьому сегменті ринку, треба визнати, особливих змін не сталося.
Зовсім інша ситуація в Києві та великих обласних центрах. Тут виникли сучасні клуби та спорткомплекси, які надають свої послуги за всіма євростандартами. У це поняття входять як пристойне приміщення та нове обладнання різноманітного спрямування, так і обслуговування (персональні тренери, бар, музичний супровід тощо), а також (і це, мабуть, слід було назвати в першу чергу), звичайно ж, ціни. У середньому одне заняття коштує 25—30 гривень. Це без надання послуг персонального тренера. Для порівняння: одне заняття в провінційній «качалці» з обладнанням ще радянського виробництва тягне лише на 2—3 гривні, а там, де більш-менш облаштовано і чисто — 5 гривень.
Про ринок послуг тренажерних залів веду розмову з директором спорткомплексу Павлом Авдокушиним. За його словами, про зрілість цього сектору бізнесу говорити зарано. Сьогодні послугами цих залів може користуватися далеко не кожен. Такий бізнес орієнтується лише на заможні прошарки населення, а основна маса українців поки що поза їхніми планами.
Втім, як виявилося, і тренажерникам сьогодні зовсім не солодко. Порівняно з 2002—2004 роками, на які прийшовся пік інтересу до цих послуг і відвідувачів що не день ставало все більше, нині помітний спад. З іншого боку, песемизму власникам і тренерам додаюють високі податки й нові підвищені тарифи на комунальні послуги. Зокрема, в столиці тренажерні зали віднесли до розряду досить прибуткових підприємств, і, відповідно, підвищили тарифи. При цьому, звичайно ж, допомоги від держави цим приватним спортивним закладам годі очікувати. Та як би не було скрутно, ці послуги розвиваються.
Окрема тема — власне тренажери. При облаштуванні залу вибір обладнання — це один із найбільш відповідальних кроків. Тут потрібно знайти «золоту середину» у співвідношенні ціна- якість-функціональність. Авдокушин у довгому переліку виробників і постачальників спортивного обладнання обрав вітчизняного. Мовляв, і якість не гірша, ніж у західних компаній, і ціна доступніша. «Та й підтримати українського виробника завжди приємніше, аніж віддати гроші якомусь закордонному дяді», — говорить патріотично налаштований Авдокушин.
Довелося поспілкувався з представниками цієї фірми. Як виявилось, вони на цьому ринку ще з часів перебудови. Засновник і президент компанії Василь Милокостий сам сконструював і випробовував перші тренажери. Зараз вони вже у музеї компанії, а нові — на українському та іноземних ринках. Окрім України, їхню продукцію знають ще у 26 країнах.
Основні клієнти — спортклуби. Серійно випускається також обладнання для дому — для найзаможніших та для їхніх дітей. Милокостий дещо засмучений, що продукція компанії не по кишені рядовому громадянину України, і хоче найближчим часом створити умови для популяризації бодібілдінгу і серед незаможних верств населення. Є намір створити систему тренажерних залів, оснащених вітчизняним обладнанням, по всій Україні.
Тож тим, кому кортить вдосконалити своє тіло, доводиться обирати: або «ставати на ноги», щоб, зокрема, відвідувати елітні спорткомплекси, або задовольнятися можливостями дешевих «качалок». Є ще третій варіант — чекати на кращі часи, коли поблизу збудують якісний тренажерний зал із новим вітчизняним обладнанням...
