У Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ) кадрові зміни. Замість Сергія Буряка його очолив народний депутат Віталій Хомутинник. Але головна лінія залишається колишньою: члени ради МТСБУ підтримали пропозицію загальних зборів членів МТСБУ спрямувати в Генеральну прокуратуру України звернення про необхідність контролю Державтоiнспекцiєю наявності полісів обов’язкового страхування відповідальності водіїв.
Тим часом у Всеукраїнському об’єднанні громадських організацій «Асоціація страхувальників України» вважають, що страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, або так звана автоцивілка, не виправдовує себе, і пропонують відмінити її обов’язковий статус. За словами генерального директора асоціації страхувальників України Леоніда Хоріна, суспільство платить страховим компаніям величезні гроші за автоцивілку, не маючи можливості оцінити її користь для себе. Зокрема, він зазначив, що даним українських страхових компаній про себе довіряти категорично не можна, оскільки вони мають непоправну «звичку шахраювати». Хорін зазначив, що порівняльний аналіз отриманих даних свідчить про суттєві протиріччя: за підсумками 2005 року Держфінпослуг оцінив страхові премії в 431 мільйон гривень, а Моторне бюро (воно видає ліцензії на цей вид страхування страховим компаніям) — у 417 мільйонів; за виплатами державний регулятор цього ринку дав суму в 75 мільйонів гривень, а Моторне бюро — 33 мільйони. (У Моторному бюро «Дню» пояснили цей різнобій відмінностями в системах розрахунку.)
Асоціація страхувальників зверталася за роз’ясненнями і до Держфінпослуг, і в Моторне бюро України, але «замість відповідей, які підтвердили б соціальну спрямованість автоцивілки та виконання всього того, що обіцяли її захисники до прийняття Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за словами Хоріна, «ми отримали тільки скупі середні цифри по преміях і виплатах». Експерт повідомив, що повністю відсутня інформація про найголовніше — про соціальні заслуги автоцивілки, тобто про суми, які виплачені загиблим або травмованим при ДТП.
Напередодні прийняття названого закону його прихильники наводили данi про десятки тисяч людей, якi щороку гинуть або отримують травми на дорогах України і через біднiсть держави потребують допомоги страхових компаній. Однак, за словами Хоріна, сьогодні «суспільство зіткнулося з ситуацією, коли право на суспільно значущу інформацію монополізоване організаціями, що прямо чи непрямо залежать від страхових компаній» (йдеться про Держфінпослуг і Моторне бюро. — Авт. ). «Відсутність доступу до інформації про діяльність конкретних страхових компаній не дозволяє перевірити інформацію, запропоновану Держфінпослуг і Моторним бюро, що, ймовірно, задумано для приховання реальної ситуації».
Хорін також натякнув на доходи, отримані під час проходження відповідного закону через Верховну Раду, і навіть назвав суму, яку «виклали» страхові контори, — вона перевищує мільйон доларів. За його словами, особливо активно лобіювали автоцивілку Держфінпослуг і те саме Моторне бюро. У словах Хоріна звучала образа: до установчої ради Моторного бюро, на його думку, можуть увійти тільки обрані, причому рівня нинішнього екс- голови Держфінпослуг Суслова, а стати членом цієї організації, наближеної до автоцивільної «годівниці», можуть лише організації, які спроможні заплатити внесок у розмірі 100 тисяч євро.
Голова асоціації також заявив, що цей вид страхування забезпечив страховим компаніям за підсумками 2005 року середній рівень рентабельності 1260%, а в деяких випадках вона сягала майже 5000%. Він також зазначив, що в результаті зіставлення даних щодо рівня виплат автоцивілки за 2005 рік, отриманих на основі даних МТСБУ, і даних, які оприлюднили деякі страхові компанії в пресі, є розбiжнiсть між реальними та задекларованими даними.
Щоправда, помічник керiвника бюро Антон Авдєєв у розмові з «Днем» зазначив, що не знає, звідки в Хоріна такі цифри про рентабельність. Він висловив думку, що за один рік дії закону про обов’язкову автоцивілку рано підбивати будь- які підсумки. Але все ж, за його словами, поточна збитковість, тобто співвідношення між виплаченими відшкодуваннями та зібраними преміями становить 11,73%. А середня вартість поліса не 350 гривень, як заявляв Хорін, а 195. Усього полісів видано близько трьох мільйонів. Це 25% від загальної кількості власників транспортних засобів. Водночас вартість полісів нормована нечітко. А у разi ДТП страхова компанія, згідно із законом, «може думати» над тим, виплачувати страховку чи ні, та стільки, скільки вважатиме за потрібне. У судовому порядку вилучити з компанії гроші — нереальний ризиковий захід.
Тим часом значна частина автомобілістів обходиться без страхового поліса автоцивілки, хоча, проходячи техогляд, водій повинен обов’язково його показати. Щоб уникнути неприємностей, дехто купує поліс терміном на 15 днів. Інші навіть такого клопоту собі не завдають — проходять техогляд через «дядька» або «тітку».
Тут виникає певна суперечність. Кількість компаній, які займаються автоцивілкою, не така вже й мізерна — 65. Якби це заняття було таким збитковим, то страховики цим не займалися б...
Тому, крім фактичного скасування закону (адже закон — це те, що поширюється на всіх), Хорін хоче суттєво зменшити величину базового тарифу та привести його у відповідність із рівнем виплат. При визначенні базового тарифу він пропонує зважати на середню рентабельності для комерційних організацій — вона не повинна істотно відрізнятися від 20—30%. Методику розрахунку базового тарифу та величину тарифу пропонують узгоджувати зі споживачами страхових послуг, а всі розрахунки тарифу та підсумки впровадження автоцивілки зробити доступними для контролю з боку громадськості. Хорін звинуватив страхові компанії, Моторне бюро та Держфінпослуг у круговій поруці й у тому, що ця трійця дуже міцно вчепилася в це «кермо».
