Інжиніринг та високотехнологічна промисловість — два ключових фактора, на які повинна спиратися економіка Києва в найближчі 14 років. Таку думку висловили експерти та члени консорціуму з розробки Стратегії розвитку Києва до 2025 року під час третього засідання громадської ради. На їхню думку, саме ці галузі можуть забезпечити столиці стабільне зростання валового внутрішнього продукту, а відтак — поліпшення соціально-економічної ситуації в місті.
«Фактично мова йде про розвиток високотехнологічної складової економіки міста — промисловості та її інфраструктури», — сказала завідувач відділу просторового економічного розвитку та місцевого самоврядування Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України під час представлення розробленого ДУ «Інститут економіки й прогнозування НАН України» довгострокового прогнозу валового регіонального продукту Києва за галузями економіки.
На думку експертів НАН, «точками зростання» мають стати інжиніринг і надання послуг підприємцям, оренда, операції з нерухомим майном, обробна промисловість, яка представлена в столиці великими машинобудівними, металообробними, хімічними (в основному фармацевтичними. — Авт.), електронними виробництвами, транспорт та зв’язок, надання комунальних і індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури й спорту, торгівля, ремонт автомобілей, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Що ж до конкретних імен, то вчені переконані — такі підприємства, як АНТК ім. Антонова, завод «Авіант», ДАХК «Артем», ДККБ «Луч», завод «Арсенал», Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, «Дарниця», «Фармак», «Київ медпрепарат», можуть забезпечити Києву не лише приріст економічної активності, але й вивести його за показником конкурентноздатності до ряду провідних економічно-розвинених європейських столиць.
Утім, як підкреслив старший менеджер проектів Фонду ефективне управління Андрій Лобач, на підставі вищезгаданих висновків НАН ще рано формувати рекомендації до «Стратегії розвитку Києва до 2025 року». «Ці так звані точки росту охоплюють 70% усієї економіки столиці», — констатував він. Від такого узагальнення, як підкреслив Лобач, навряд можна досягти конкретного відчутного результату. Як приклад, який навів експерт, — транспорт. Адже під цю категорію підпадає і громадський транспорт, який завідома є збитковим для міста. Тому ставити його в пріоритет розвитку трохи абсурдно — погодилися з такою думкою експерти.
Чимало дискусій виникло й щодо промислових гігантів — АНТК ім. Антонова, завод «Арсенал». Як підкреслила представник бізнесу, засновник та головний виконавчий директор Horizon Capital Наталія Яресько, навряд чи варто ставити ставки на ці підприємства. Мовляв, є сумніви щодо того, чи не вичерпали вони вже свій потенціал. А відтак, називати їх стратегічного важливими трохи необачно. Крім того, зауваження Яресько стосувались і фармацевтичної галузі. На її думку, столичні фармацевтичні гіганти конкурентноздатні й можуть приносити вагомі прибутки лише тоді, коли українці продовжуватимуть бути бідними. Адже ліки, які вони виготовляють, — це переважно дешеві дженерики, але аж ніяк не медичні препарати, що коштують дорого. На думку Яресько, змінити ситуацію можна, але, на жаль, сил лише київської міської влади для цього замало. Адже впливати треба на підвищення рівня медицини в Україні. Можливо, запропонувала Яресько, шляхом стимулювання розвитку ринку медичного страхування.
Утім, однозначно інжиніринг як одну із «точок зростання» визнали абсолютно всі експерти. Як підкреслив директор по роботі з державними установами й закладами освіти та науки Владислав Радиш, це швидкі й відносно недорогі гроші, адже потребують мінімум матеріально технічної бази. Та й стартові умови для Києва уже створено. Адже здобутки українців на ниві інжинірингу вже оцінили чимало європейських економік. Крім того, заперечень щодо того, що інжиніринг — це концепт майбутнього, в жодного з присутніх не виникло.
Яресько запропонувала міській владі Києва скористатися досвідом свої колег у Коста-Ріці. Мовляв, там, щоб активізувати внутрішній ринок ІТ-технологій та змусити їх працювати на місто, а не на чужі економіки (як це зараз відбувається у нас. — Авт.), міська влада запросила до круглого столу світових велетів ІТ-інустрії — Майкрософт, Інтел, і запитала в них, чого б їм треба було, щоб відкрити свої представництва тут. Цікаво, підкреслила Яресько, що визначальним для них стала не матеріально-технічна складова, а інтелектуальна, до того ж не короткострокова, а багаторічна перспектива. «ІТ-корпораії прийдуть працювати не тоді, коли бачитимуть тут 30—40 чи навіть 100 талановитих програмістів, а коли побачать перспективу. Побачать, що через декілька років тут працюватимуть уже сотні, тисячі талановитих молодих геніїв інноваційних технологій. Саме тому, каже Яресько, міська влада повинна підтримувати освітні проекти.
Київська міська адміністрація планує завершити розробку Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Саме останню повинні будуть представити іноземним компаніям, зацікавленим у інвестиціях в Київ.
Довiдка «Дня»
Проект із розробки Стратегії розвитку Києва до 2025 року ініційовано Київською міською державною адміністрацією. Для реалізації проекту створено консорціум, до якого входять Фонд «Ефективне управління», консалтингова компанія The Boston Consulting Group (BCG), Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Центр Разумкова, НДІ соціально-економічного розвитку міста, Інститут генерального плану Києва. The Boston Consulting Group (BCG) — міжнародна компанія, що працює в галузі управлінського консалтингу, виступає провідним консультантом із питань стратегії бізнесу. Приватна компанія BCG була створена в 1963 році, представлена 71 офісом у 41 країні світу. BCG співпрацює з українськими організаціями впродовж останнього десятиліття. Офіс компанії в Києві було відкрито в 2007 році.
