Тiньовикам, які ухиляються від оподаткування, які відмивають і виводять з економіки України мільйони доларів, використовуючи для цього схеми страхування і перестрахування, доведеться перекваліфікуватися... Держкомісія з регулювання ринків фінансових послуг погрожує вибити землю у них із-під ніг. А після того, як FATF у Парижі визнає українську систему протидії відмиванню брудних грошей ефективною, їм нічого не залишиться, як інвестувати украдене у вітчизняну економіку.
Сьогодні для цього є всі передумови. За словами голови Держфінпослуг Віктора Суслова, ще пару років тому до 80% обсягів перестрахування безповоротно йшли за кордон у нестрахові організації передусім країн Балтії. Але коли операції з організаціями, які не знаходяться під наглядом у своїх країнах і не мають ліцензії на страхову і перестрахову діяльність, були обмежені, ситуація докорінно змінилася. Утім комісія досі стикається з кількома фірмами, які працюють на ринку виведення капіталу завдяки тому, що створені в сільській місцевості або в Чорнобильській зоні.
Як розповів Суслов, у грудні 2003 року «регулятором» було припинено діяльність страхової компанії «Оберіг» (Харківська обл.), розташованої в сільській місцевості. За рік вона вивела з країни 935 мільйонів гривень. Тоді це був рекорд. Але тільки за дев’ять місяців минулого року ця ж страхова фірма, перебравшись до сусіднього селища, за словами Суслова, спокійненько вивела за кордон ще 1,7 мільярда гривень.
Судитися з регулятором нині не в моді — собі дорожче. Простіше купити нову компанію і продовжити брудний бізнес. Але втомлений «бити по хвостах» регулятор упевнений, що маючи власну базу даних перестрахувальників світу і доступ до баз даних деяких міжнародних організацій, класти край махінаціям iз відмивання та виведення капіталу можна буде навіть на стадії ідеї.
До речі, на руку комісії були б і зміни до закону про страхування, пов’язані з введенням ліцензування перестрахування. Утім, навряд чи парламент їх прийме. За словами Суслова, дуже багато «серйозних олігархічних угруповань, надійно прикритих людьми в системі влади», зацікавлені в каламутності ринку.
Утім, як з’ясувалося в ході «круглого столу» «Проблеми перестрахування за кордоном», надмірна жорсткість методів регулювання викликає невдоволення не лише олігархів, але й тих, хто робить нормальний бізнес на страховому ринку. За словами генерального директора Ліги страхових організацій України Наталі Гудими, заходи, які перешкоджають виведенню капіталу, призвели до різкого зниження обсягів перестрахування операцій з нерезидентами. Вони ж збили з пантелику компанії, які працюють на класичному ринку страхування і використовують перестрахування у нерезидентів як захист від банкрутства.
Усе почалося зі зміни оподаткування страхувальників, що вступила в дію з 1 липня минулого року. Виплата 3% податку з валового доходу, з якого забули вирахувати премії, передані нерезидентам, фактично привела до оподаткування прямих витрат. А нульову ставку оподаткування страхових ризиків отримали лише ті вітчизняні страхувальники, які працюють з російськими, білоруськими та казахськими перестрахувальниками з позитивним рейтингом. Але в Росії ЛСОУ нарахувала всього лише дві такі організації.
Усе це підкосило бюджет вітчизняних страхових компаній. А постанови Нацбанку пройшлися ще й по іміджу. Спочатку листопадова («Про обмеження на банківських ринках») встановила квоту на продаж валюти — до 50 тисяч у. о. в одні руки. А потім новели, що набрали чинності 10 січня, зобов’язали страхувальників узгоджувати договори перестрахування з Держфінпослуг (щоб не впустити псевдоперестрахувальників). У результаті, страхові компанії більше місяця не могли нормально купити валюту.
Шокувала весь ринок і процедура узгодження, яка вимагає надавати Нацбанку нотаріально завірені копії, а Комісії Суслова — «ксероксний варіант» контракту. Як розповіла голова правління Паливно-енергетичної страхової компанії Ольга Зайцева, абсурдність ситуації насамперед у тому, що нотаріально завірити копію можна тільки з оригіналу договору перестрахування. А це зовнішньоекономічний контракт. «Перестрахувальник знаходиться в Німеччині, Англії, у Франції. Поки договір дійде туди, поки його підпишуть і повернуть назад, пройде мінімум три місяці». У минулому загальна практика розрахунків за договорами перестрахування ніколи не передбачала розрахунків за оригіналами. Усі перерахування проводилися за факсемільними копіями, які мали силу до моменту обміну оригіналами. Фахівець упевнена, що вимога про надання нотаріально завіреної копії позначиться на неможливості розрахунків за договорами перестрахування. А в перестрахуванні авіаційних ризиків, на її думку, ця проблема постане вже завтра.
Держфінпослуг, однак, не чваниться. Він готовий піти назустріч страхувальникам і залагодити всі недоліки. Віктор Суслов упевнений, що якщо щось не так — змінити не важко. «Я лише хочу, щоб для вас ця процедура була зручніша і дешевша, а ми отримували об’єктивну інформацію про перестрахувальника», — відзначив голова Держфінпослуг. Щоправда, експерти страхового ринку вказують, що навіть маючи повну базу даних, це буде непросто. Як виявилося, не всі організації, що займаються перестрахуванням, підлягають держнагляду. До таких компаній, за словами генерального директора СК «Лемма» Олександра Буцького, відносяться, як правило, державні імпортно-експортні агентства у всіх країнах світу (наприклад, у Словаччині — це Ексимбанк). Для них навіть існує окреме законодавство. І, на думку страхувальника, в Україні їм необхідний окремий реєстр.