Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на прохання уряду України підготувала «Огляд економіки України». Подібний аналіз проводився для нашої країни вперше. Огляд став завершальним етапом масштабної роботи 2006—2007 років, яку здійснювали експерти ОЕСР, представники українських Міністерств та відомств, науковці, представники громадськості, народні депутати.
Відповідно до правил ОЕСР, «Економічний огляд» публікується кожні півтора — два роки для всіх країн-членів ОЕСР, для країн, які не є членами готуються разові огляди. Україна поки не входить до числа членів ОЕСР. Ця організація — це свого роду «клуб багатих»: всі країни-члени виробляють дві треті світових матеріальних цінностей та послуг. Проте цей клуб є приватним і стати його членом можна, поділяючи принципи ринкової економіки та демократичного плюралізму. І хоча Україна не є членом організації, сьогодні вона завершує здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для повноправного членства в Комітеті із сталі, є спостерігачем в Комітеті з ядерного палива Агенства ядерної енергетики і спільній робочій групі з питань ядерного законодавства АЯЕ-ОЕСР. Крім того, на запрошення ОЕСР України бере участь в роботі Комітету з суднобудування, заходах Організації з питань сільського господарства, енергетики, фіскальної та фінансової сфер. Україна має амбітні плани — стати членом організації вже за п’ять- шiсть років. Такі цифри озвучила заступник міністра економіки України Наталя Бойцун. Бойцун підкреслила, що піготовлений організацією «Огляд економіки України» співпадає з висновками, зробленими Міністерством економіки. За її словами, даний огляд важливий і для України, і для всіх економічних гравців на світовому ринку, які зосереджені в ОЕСР. «Адже від них буде залежити розвиток політичних відносин з Україною. Крім того, це дозволить прискорити адаптацію українських економічних реформ до світових стандартів і покращити інвестиційний клімат», — додає вона. «Маємо справу із серйозним комплексним дослідженням економічної ситуації в країні. Про грунтовність розробки свідчить те, що тут ми маємо не тільки констатацію загальних макроекономічних показників, до чого ми звикли, а серйозних структурних галузевих аналізів», — виказує свою думку директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць. «Цей огляд слідує прямому і послідовному ліберальному курсу», — додає Наталя Бойцун. Експерт, який працював над оглядом для України Вільям Томпсон наголошує, що в цьому огляді немає «обширних рекомендацій» уряду країни. «Ми зосередилися на економічній оцінці, а не рекомендаціях», — підкреслює він. З ним погоджується і директор підрозділу дослідження економік країн економічного департаменту ОЕСР Вел Карамзай: «Ми не намагалися окреслити напрямок економічної реформи. Ми не робили роботу вашого уряду». Коромзай наголошує, що в огляді відсутня політична складова. «Ми пропонуємо шлях до реформи, який може бути реалізований будь-яким урядом, хоча — він додає, — деякі речі поки неможливо зробити через певні політичні ситуації». Проте і це тимчасові незручності. Як наголошують експерти, «вибори і зміни урядів є нормальним явищем для всіх демократичних країн, бізнес же при цьому повинен продовжувати діяти». На думку Вела Коромзая, наступний після виборів рік може сповільнити ріст економіки країни. За його словами, у багатьох країнах можна прослідкувати тенденцію, коли у рік перед виборами країна збільшує свій бюджет, але, відповідно, у рік після виборів, бюджет зменшується. Саме це, на його думку, може стати основною причиною сповільнення росту економіки.
