Високі технології стають сьогодні визначальним фактором прогресу людства. Але законодавство більшості країн не встигає за поступом цієї галузі, чим вноситься сум’яття в безліч традиційних понять, зокрема, і в зміст авторського права. З урахуванням цього провідні країни світу реформують свої закони в сфері інтелектуальної власності. Час зайнятися цим і Україні...
«Ми зараз готуємо великі зміни до закону про авторські та суміжні права й до деяких інших законів. Мета змін — досягти того, щоб українське законодавство європейського рівня могло б логічним чином реалізовуватися, щоб захист авторських та суміжних прав в Україні був на потрібному рівні», — заявив заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності Валентин Чеботарьов, виступаючи перед вітчизняними та закордонними експертами, які обговорювали майбутній новий закон про авторські та суміжні права.
За його словами, цифрове середовище вносить такі тонкощі, усвідомлення яких на єдиному рівні у світі поки що не існує... Не може похвалитися особливими успіхами в цьому плані й наша держава. «У нас немає традиції в цій справі... А агресивна, занадто ліберальна організація ринку, призводить до того, що до інтелектуальної власності не ставляться, як до матеріальної. Хоча поступово ситуація й змінюється, і деякі люди починають розуміти, що талановита людина повинна бути багатою», — пояснює Чеботарьов.
Про проблеми сприйняття цих законів говорить і радник з питань інтелектуальної власності міністра освіти Чилі Луї Вілларроел Віллалон: «Одна з неюридичних проблем — відсутність громадської думки щодо потреби запровадження винятків і обмежень в дії авторського права. Це через те, що значна частина цієї громадськості просто сама порушує права інтелектуальної власності». За словами експерта, тенденції світової політики інтелектуальної власності сьогодні формуються, на жаль, лише великими індустріальними країнами. Утім, тут є зворотна сторона медалі... «Ті, у кого найцікавіші, найдетальніші винятки в дії авторського права, зараз і перебувають на найвищому рівні економічного розвитку. Це приклад того, що якщо серйозно ставитися до інтелектуальної власності, то не можна будувати системи, повні обмежень, — пояснює Віллалон і дещо «докоряє» нашій державі: — А Україна не має достатньо винятків в дії авторських прав для діяльності деяких компаній... Наприклад, цікаво, якщо хтось в Україні подасть у суд на Google, чи можна буде знайти потрібний виняток?».
Винятків, якщо вірити спеціалістам, і справді замало... Наприклад, за словами менеджера програми Соціальний капітал та Академічні публікації Міжнародного Фонду «Відродження» Ірини Кучми, будь- який сучасний українець, згідно з вітчизняним законодавством, відповівши на кілька електронних листів (не видаливши при цьому вхідного тексту), намалювавши олівцем у себе в зошиті Пізанську башту, прочитавши комусь вірша улюбленого поета й відправивши друзям фото якоїсь визначної споруди, ризикує бути оштрафованим на... 12,5 мільйона доларів! Виявляється, при всьому цьому порушуються норми закону про авторські та суміжні права, і якщо хтось за це подасть на нього до суду, йому не позаздриш...
В інших країнах світу, напевно, можна приводити інші шокуючі приклади, хоча загалом в Європі та США ці закони ліберальні... «Інтелектуальна власність — складна й тонка річ... Наприклад, у Швейцарії дуже широкі тлумачення копіювання з приватною метою. Дозволяється копія цілої аналогової та цифрової роботи, якщо це здійснюється з приватною метою, наприклад, для кола друзів. Можна навіть створити приватну копію, яку потім передати третій особі. Хоча якщо така продукція є на ринку — передбачається відшкодування», — розповідає Кучма.
Тож, спеціалісти активно радять чиновникам розробляти закон з якомога більшою кількістю та якістю відповідних винятків та обмежень в авторському праві. Це, на їхнє переконання, допоможе уникнути непотрібних складнощів із різноманітним бізнесом. «Нині це модна тема, хоча раніше було табу, адже винятки продемонстрували безпосередній вплив на економічний розвиток. Вони цікаві не лише країнам, що розвиваються, але й розвинутим країнам», — додає Віллалон.
Однак, суворість вітчизняних законів, як кажуть, сповна компенсується необов’язковістю їх виконання... Що казати про мільйони доларів за законодавчі прогалини в окремих речах, якщо в Україні ледь не на кожному ринку, у кожному підземному (і навіть надземному) переході торгують піратськими сіді та дівіді... «Законом це заборонено!» — чітко підтвердили «Дню» в Державному департаменті інтелектуальної власності. Втім, на запитання, чому ж тоді всюди повно відкритих піратів, відповіли, що це, мовляв, питання не законодавства... Хоча Валентин Чеботарьов і запевняв, що не стільки сам закон є запорукою захисту авторських прав, але й його реалізація та засоби контролю над нею...
