Учорашнє засідання Кабміну могло б стати переломним для України 2013 та 2014 років. Міністри мали б обговорити і схвалити державну програму активізації економіки, орієнтовану на прискорене зростання. Її розробниками начебто проаналізовано нинішню ситуацію, визначено головні проблеми, що стримують розвиток, і пріоритетні напрями реалізації економічної політики, а також складено план заходів, які мають забезпечити виконання програми. Серед основних її напрямків — підвищення конкурентоспроможності економіки; покращання інвестиційних умов; підтримка національного товаровиробника; реалізація політики імпортозаміщення. Важливим завданням програми її автори називають початок широкої модернізації промисловості. Інструментом для цього має стати державний банк розвитку (банк першого рівня). Він забезпечуватиме фінансовими ресурсами комерційні банки, які, у свою чергу, видаватимуть довгострокові кредити на модернізацію реального сектору економіки.
Однак поки що перелому не сталося. Схоже, напередодні програму визнали не досить підготовленою. Зокрема, істотні зміни до неї запропонував внести УСПП та інші бізнесові організації. Та й сам Кабмін, судячи з вступного слова на вчорашньому засіданні прем’єр-міністра Миколи Азарова, вирішив дещо змінити пріоритети, зробивши наголос на розвитку сфери високих технологій, зокрема ІТ. Але, як уявляється, головна причина перенесення розгляду програми активізації на два тижні зовсім інша. (Як сказало «Дню» джерело в Кабміні, 27 лютого із цього питання відбудеться розширене засідання з участю Президента України.) Гадаємо, уряд узяв тайм-аут у цьому питанні головним чином через те, що фінансування заходів програми, за задумом її розробників, мало би здійснюватися відповідно до бюджетних призначень, визначених у Державному бюджеті України на 2013 рік. Чи потягне головний кошторис країни такі грандіозні завдання? Навіть народні депутати Партії регіонів, зокрема Анатолій Кінах, визнають, що вже за підсумками першого кварталу до бюджету, «прийнятому поспіхом», буде необхідно вносити корективи.
Автори «активізації», зазначає економіст, колишній державний секретар Кабміну Віктор Лисицький, «не бачать, як наша нація розчиняється у навколишньому світі, втішаючи себе нашими черепашковими темпами зростання». «Яка ж тоді цінність цього документа?» — запитує економіст і наводить дані щодо суднобудівної галузі, яку вкотре записали до розряду пріоритетних. У коментарі УНІАН він, зокрема, вказує, що у вересні минулого року парламент ухвалив закон «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної галузі». Минуло п’ять місяців, а він і досі не діє, наголошує В. Лисицький. Та й «активізація», за словами експерта, відповідних кроків не передбачає. Тим часом, на думку голови уряду Миколи Азарова, ця програма буде відповіддю України на проблеми, що існують у світовій економіці. Чи не забагато оптимізму викликають у прем’єра власні рішення?
Сприймають документ без ентузіазму й інші представники реальної економіки. Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов називає програму уряду «ніякою», бо в ній немає жодної конкретики. Він, зокрема, запитує, як вирішуватиметься на практиці питання імпортозаміщення, і зазначає, що програма не дає на це відповіді, й у цьому напрямку в Україні взагалі нічого не робилося і, вочевидь, робитися не буде: від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі, на його думку, зростатиме й надалі. А заводи, які змушені сплачувати податок на прибуток, ще його не отримавши, на думку О. Голубова, закриватимуться, бо власникам легше просто утримувати певну кількість людей, які не працюють, аніж сплачувати податки наперед. «Хіміки зупиняться вже у травні-червні», — прогнозує О. Голубов.
Аналогічні проблеми існують і в інших галузях промисловості. «Без металобрухту сталі не буває», — наголошує на значимості підприємств Асоціації «УАВтормет» її генеральний директор Микола Тарапуров. Він наполягає на тому, що промислова політика в Україні зовсім позбавлена логіки. Він наводить приклад, пов’язаний з експортом металобрухту. Фахівця не дивує, що за часів хорошого попиту на український метал вивезення металобрухту обмежувалося, щоб створити кращі умови для вітчизняних металургів. Але чому єкспорт цієї сировини повністю заблокований зараз, коли українська металургія його багато не потребує і є нагальна необхідність нарощувати експортні надходження до бюджету? Фахівець вітає відновлення Міністерства промислової політики, але побоюється, що, як і минулого разу, коли закривали міністерство, столи з одного на інше місце тягатимуть надто довго, тоді як підприємства і надалі не матимуть ресурсів для розвитку.
Справді, проблема ресурсів сьогодні чи не найголовніша. «День» запитав Анатолія Кінаха, чи зможе програма активації економіки виконати покладені на неї завдання за умов нинішньої бюджетної ситуації, якщо практично не матиме ресурсів? «Без програми з Міжнародним валютним фондом» ми з кризою не впораємося, — сказав народний депутат, — вона має бути відновлена. Але насамперед нам треба відновлювати власне, внутрішнє виробництво. А ресурсну базу, згідно з нашими пропозиціями до програми, має бути створено значною мірою за рахунок державно-приватного партнерства. Бо в бюджеті відповідних ресурсів немає».
