Скарги на корупцію при оформленні земельних ділянок звучали впродовж усіх років незалежності України. Рієлтери і звичайні люди, які займалися приватизацією землі в селі чи місті, розповідали про багаторічні подавання документів, безконечні помилки землевпорядників і безнадійні черги в робочий час у Держкомземі. Після революційних подій зими 2013—2014 років з’явилася надія на спрощення процедури приватизації землі. Проте Ольга Дунь, директор харківського агентства «Квадратний метр» вважає, що ситуація в земельних ресурсах мало змінилася. Хоча черг стало менше, але з процесу оформлення, на думку ріелтора, не ліквідована корупційна складова, а саме — відбувається навмисне затягування процесу оформлення через помилки в проекті фірм-землевпорядників. Документи постійно повертають на доопрацювання, створюючи нестерпну ситуацію, коли людина змушена дати хабар, щоб прискорити присвоєння кадастрового номера, зберегти свій час і сили.
Перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру (так зараз називається Головне управління Держземагентства) в Харківській області Євген Оберемок вважає, що з корупцією треба боротися адресно: «Важливо усунути людський чинник. Якщо фірма-землевпорядник, яка робить технічну документацію на ділянки, проекти землеустрою, навмисно допускає помилки або натякає людям на дачу хабара, треба їх виявляти і карати». Євген Анатолійович стверджує, що процедура одержання дозвільних документів стала простішою за останніх два роки, коли почав діяти наказ про інформаційну взаємодію органів ведення земельного кадастру та реєстрації прав.
Крім того, готуються нові законопроекти, які максимально спростять процес видачі землі, наприклад — планується об’єднання Державного земельного кадастру та реєстру речових прав, з подальшою активацією доступу нотаріусам до об’єднаного реєстру. «Але це не питання одного дня. Треба запастися терпінням для перехідного періоду», — пояснює Євген Оберемок і називає цифри, які свідчать, що за період із липня 2014 року до червня 2015 року кількість виданих дозволів на розробку землевпоряджувальних проектів у Харківській області істотно — в 2–3 рази — збільшилася порівняно з аналогічним попереднім періодом.
Кожен громадянин України може безкоштовно отримати п’ять ділянок землі різного призначення, пояснює Євген Оберемок. Процедура виглядає так: спершу треба обрати ділянку та вказати її на карті. Потім прийти до загального відділу та написати заяву на одержання. Протягом 30 днів управління з’ясує, чи вільна дана земля і дасть дозвіл на розробку проекту землеустрою. Після цього належить отримати виписку в територіальному органі та передати на затвердження, що займе ще два тижні. Учасникам же АТО дозвіл на розробку проекту видається за п’ять днів. Якщо чиїсь документи багато разів відправляють на «доопрацювання», Євген Анатолійович пропонує особисто прийняти та проконсультувати кожного.
Правозахисники говорять про те, що слабкою ланкою в цій схемі є закритість інформації про вільні ділянки землі. Розміщення її у відкритому доступі стане головним кроком для спрощення процедури оформлення землі. «Прибрати корупційні ризики в земельних ресурсах можна, якщо список документів перевести в електронний вигляд, а весь процес оформлення зробити автоматизованим і прозорим, — говорить юрист Роман Катречко. — Так само слід спростити процедуру і в інших установах — наприклад, при одержанні закордонних паспортів».
В один голос з юристами ріелтори також називають прозорість оформлення ділянок однією з умов усунення корупційної складової в галузі. Ольга Дунь пропонує публікувати хід обробки кожної заявки, щоб можна було щодня прослідкувати на сайті стан оформлення конкретної земельної ділянки, не втрачаючи дні в чергах.
Тим часом з 30 червня Держгеокадастр і Держагентство з питань електронного управління запустили електронну послугу «Замовлення витягу з Державного земельного кадастру» через публічну карту на сайті. За 53 гривні можна отримати інформацію про ділянку в будь-якій області та районі онлайн, що скорочує процедуру оформлення до декількох хвилин, і до мінімуму — можливість зловживань.
