Чим не задовольняє підприємців існуючий варіант Податкового кодексу? Про це «День» запитав голову Ради підприємців при Кабінеті Міністрів, президента Української аграрної конфедерації Леоніда КОЗАЧЕНКА.
— Ви берете участь у переговорах бізнесу з владою стосовно проекту Податкового кодексу? Які основні вимоги підприємців?
— Рада веде діалог з пікетувальниками на Майдані. Про їхні вимоги владі було відомо фактично ще до початку страйків, адже представники малого та середнього бізнесу залучалися до розробки кодексу. Під час підготовки документа його автори пішли на багато компромісів із представниками дрібного бізнесу — однак в результаті цих поступок Податковий кодекс радикально не змінився. Нинішній його варіант посилює фіскальний тиск на малий та середній бізнес.
Зрештою, це й викликало протести проти документу. Хоча їх можна було уникнути, адже головна проблема полягає не в тому, що неслухняний малий та середній бізнес відмовляється платити більше в державну казну. Підприємці готові платити більше податків, але не з існуючим корупційним тиском. Сьогодні, за визначенням протестуючих, майже 100% всіх «спрощенців» знаходяться під шаленим корупційним тиском, який останнім часом посилився. Корупційна складова в 2—3,5 рази перевищує суму податків, яку державі офіційно платить дрібний підприємець. Тому одна з головних вимог переговірників — скоротити чиновницькі апетити. Бізнес готовий потроїти сплату податків до бюджету, якщо не буде хабарів УБОЗам, податківцям, працівникам санстанції, пожежникам тощо. Тому, на мій погляд, паралельно з Податковим кодексом потрібно вживати рішучих дій проти корупції.
Вимога друга — держава має чітко визначитися зі своєю позицією стосовно того, чи дійсно тільки малий та середній бізнес винний, що вчителі, лікарі, пенсіонери не отримують достойну пенсію та зарплатню. Адже неодноразово представники державних органів влади публічно заявляли, що через несплату дрібними підприємцями податків погано живуть бюджетні категорії громадян. Це також підштовхнуло бізнес до протестів.
Серед інших вимог — зменшити права податкових органів, посилити контроль за їхньою діяльністю та впровадити солідарну відповідальність. Крім того, Податковий кодекс суттєво змінює умови роботи не тільки малого, але й великого бізнесу.
— Тим не менше, люди бачать, що в кодексі існує диспропорція в сплаті податків дрібним та великим бізнесом.
— У Податковому кодексі міститься розділ, який має вирішити питання зі трансфертними цінами. Так називаються ціни, за якими великі компанії експортують свою продукцію. Як правило, завдяки цим цінам компанії оптимізують свій експорт так, що всі прибутки від нього «осідають» в офшорних зонах, де ці гроші не оподатковуються. Малий та середній бізнес так чинити не може. І цей розділ у кодексі покликаний взяти під контроль експортну діяльність великих компаній, а отже — й поборотися з відпливом коштів українських компаній в «офшори».
— Ви вірите, що великі компанії стануть легально платити всі податки в державну казну? Чи цей розділ вписали в Податковий кодекс для «замилювання очей»?
— Я так не вважаю. На мій погляд, якщо час від часу на Майдані стоятимуть люди, то всі бізнесмени будуть змушені платити податки. Словом, все залежить від суспільства: якщо воно активно протидіятиме беззаконню, то зрештою всі почнуть дотримуватися букви закону і платити податки. І не треба боятися мітингів, потрібно все робити, щоб їх попереджувати. Якщо ж вони виникають, то треба з’ясувати причини, визначити ключові позиції та дійти з протестуючими згоди. Бізнес готовий затягнути паски, але він повинен розуміти, для чого це робиться і чи всі в суспільстві справедливо долучаться до цього процесу.
— Якщо влада не дослухається до голосу підприємців, чого тоді очікувати економіці та бюджету?
— У такому разі значна частина бізнесу піде «в тінь», що тільки поширить середовище для корупції. Працювати «в тіні» непоміченим можна певний час, а потім доведеться платити хабарі чиновникам і контролюючим органам, щоб цей статус не розсекретили. Бюджет недоотримає доходи. Якщо ж дохідна частина казни не збільшуватиметься, то доведеться або залазити знову в кишеню МВФ, або ще більше затягувати паски нашим пенсіонерам, військовим тощо. Тому треба шукати компроміс.
— Як ви оцінюєте вплив аграрних статей Податкового кодексу на розвиток сільськогосподарського сектору?
— Податковий кодекс створює багато проблем для сільського господарства, гальмує його нормальний розвиток. По-перше, Україна — єдина європейська держава, яка оподатковує експорт сільськогосподарської продукції, адже неповернення ПДВ — це ніщо інше, як введення податку на експорт. Адже в такому разі 20% ПДВ вираховуватиметься з вартості зерна чи іншого товару. Тобто в підсумку програватиме селянин, який виростив зерно. Загальні втрати аграріїв від ліквідації експортного ПДВ приблизно становитимуть 12 мільярдів гривень, а то й більше.
По-друге, кодекс змінює систему надання державних дотацій на молоко. Зараз держава виплачує ці дотації з розрахунку на один літр зданого молока, а пропонується — з розрахунку на одну корову. Небезпека цього механізму полягає в тому, що зменшаться не тільки надої та якість молока, але й розшириться поле для корупції. Останнім часом багато говорять про те, що переробники молока несвоєчасно проводять виплату державних дотацій. Так це чи ні — дуже просто перевірити, адже підприємство-переробник протягом 10-ти років повинно зберігати відомості про виплату дотацій двічі на місяць кожній людині, яка здає молоко. Новий механізм не дозволяє провести таку перевірку.
