ПАТ «Київенерго» до мінімуму знизило споживання газу у світлі зриву газових переговорів і припинення поставок палива в Україну «Газпромом». Про це повідомив голова наглядової ради ПАТ Іван Плачков.
«На ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 працює тільки технічно необхідне обладнання», — сказав Плачков. Він нагадав, що Київ споживає в добу близько двох мільярдів кубометрів газу. «Необхідно зосередитися на енергозбереженні — утеплення, заміна вікон та інше», — наголосив Плачков.
Як екс-міністр енергетики, Іван Плачков підкреслив, що в Україні сьогодні необхідно створити комісію, яка визначить реальний баланс газу і зробить прогноз споживання, а також дасть швидкі рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих технологій.
Експерти підрахували: майже 12 мільярдів євро щорічно економила б Україна, якби порівнялася з країнами Європейського Союзу за показником енергоефективності. Поки ж ми витрачаємо на один євро ВВП рівно в два рази більше енергоресурсів, ніж наші європейські сусіди.
Як свідчать результати рейтингу Ukrainian Energy Index, ініційованого та профінансованого компанією «Систем Кепітал Менеджмент» і проведеного Аналітичним центром БЕСТ, показник енергоефективності для вітчизняної економіки становить 52% від рівня ЄС. Обсяг енергоресурсів, які можна заощадити, вражає: 27,3 млн тонн нафтового еквіваленту, що приблизно відповідає 34 мільярдам кубометрів природного газу. А це фактично дорівнює тому об’єму, який Україна цього року, як заявляв міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан, збиралася купити в РФ. За даними ж Міненерговугілля, 2013 року ми імпортували в РФ 27,974 мільярда кубометрів газу, що на 15,1% менше, ніж 2012 року.
Нагадаємо, наприкінці 2012 року МВФ заявив, що енергетичний сектор України є неефективним і непрозорим. «Це, як і раніше, чинить серйозний вплив на бюджет та економіку. Субсидії в енергетиці досягли 2012 року приблизно 7,5 процента від ВВП. Дуже низькі тарифи на газ для населення та центральне опалення стимулюють один із найвищих рівнів споживання енергії в Європі. Унаслідок цього втрати «Нафтогазу» 2013 року збільшилися більш ніж у два рази, і компанія запізнюється з платежами за імпортний газ», — підкреслили у МВФ.
Повертаючись до теми енергоефективності, зазначимо, що головний потенціал у енергозбереженні — у сферах промисловості та житлово-комунального господарства, які споживають 41% і 38% енергоресурсів країни. Як зазначають укладачі Ukrainian Energy Index, невисока ефективність сектору ЖКГ (62% від рівня ЄС) пояснюється відсутністю приладів споживання енергоресурсів, недоліками тарифної політики та відсутністю реальних кроків із його реформування протягом останніх 20 років. Підвищення енергоефективності до європейського рівня дозволило б заощадити приблизно 8,3 млн енергоресурсів у нафтовому еквіваленті, або близько 3,6 млрд євро.
У свою чергу вітчизняна промисловість ще менш енергоефективна, порівняно з ЖКГ, — усього 44% від рівня ЄС. Потенціал енергозбереження становить 17 млн тонн нафтового еквівалента, що відповідає 7,3 млрд євро. Однак пальма першості в обсягах споживання енергії серед галузей промисловості належить металургії, добувній промисловості, виробництву неметалевих мінеральних виробів та хімічному виробництву. Так, для добувної промисловості показник енергоефективності становить усього 21% від рівня ЄС, а для інших трьох вказаних вище галузей — близько 40%.
Механізми підвищення енергоефективності подекуди в Україні втілюються в життя, але прикладів дуже мало, говорить експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. Експерт вважає за доцільне стимулювання населення — встановлювати енергозберігаюче обладнання, надаючи на ці цілі безвідсоткові кредити через один із державних банків. Що ж до промислових підприємств, іншого виходу, крім як «бити рублем», не існує. «Це повинні бути штрафи або підвищення рівня оподаткування, щоб підприємство було зацікавлене вкладати кошти в енергозберігаючі технології чи заміну обладнання, яке дозволить економити енергоносії», — впевнений Корольчук. Для цього Україні, за різними оцінками, потрібно інвестувати щорічно не менше трьох мільярдів євро, щоб вийти на європейський рівень і економити 11,8 мільярда євро. Інвестиція — посильна. Але поки що, на думку Плачкова, якщо не вдасться домовитися з РФ про відновлення постачань газу, Україні все ж доведедеться одержати від європейських партнерів близько 12 мільярдів кубометрів газу в режимі реверсу.
ГОЛОС ІЗ FACEBOOK
Мухтар ТАЙЖАН, президент Фонду Болатхана Тайжан (Казахстан):
— «Заголовки російських ЗМІ рясніють — «Газпром перевів Україну на попередню оплату», «Газпром перекрив газ Україні». Я б висловився інакше: «Газпром втратив третього за величиною свого клієнта — після Німеччини і Туреччини».
Нервозність Міллера і Медведєва зрозуміти можна, — як тепер Газпром виконуватиме свою інвестиційну програму, особливо у світлі нових зобов’язань перед Китаєм? Адже після домовленостей із Китаєм «Газпромові» й так потрібна була додаткова капіталізація з бюджету, а тут така діра в бюджеті через зрив домовленостей з Україною. Тому і впали вчора акції «Газпрому» на біржі, — ринкова капіталізація знижується.
Окрім того, «Газпром» погіршив свої відносини з 52% (!) транзитерами свого газу до Європи, адже тут Україна диктує ціни. Баррозу на тижні злітав до Баку домовлятися щодо азербайджанського газу до Європи в обхід Росії. Долю «Південного потоку» заморожено. З Ірану знімають санкції, а це багато нафти і газу на ринку, ціни неминуче знизяться.
Тож заголовки в газетах трохи інші мають бути.
