Я маленька рибка (і, на жаль, не піранья) в нашому чорному-пречорному, глибоко тіньовому морі підприємництва. Нас дуже багато, за моїми підрахунками — від 7 до 11 мільйонів. Ми вже можемо називатися «станом». Хоч переважна більшість моїх колег, особливо не наближених до різного масштабу «імператорів», поки не усвідомлює своєї реальної сили, ціни і цінностi для нації.
Всі наші мітинги приводять до чергової петиції в стилі «Дайте мені атмосфери!» на адресу різнокаліберних чиновників, а в результаті отримуємо ще мерзотніше ставлення до нашого стану, що під впливом «свинцевих мерзот нашого життя» призводить до презирливого і заздрісного ставлення нації до її найбільш підприємливої частини.
Лаємо систему оподаткування, ховаємося, хто як може, від податків, роздаємо хабарі, терпимо приниження й образи від кожної зустрічної чиновної блощиці... Дозволяємо себе ангажувати політичним повіям всіх мастей і, як дресировані циркові коні, киваємо, погоджуючись з ідіотським постулатом про перевагу політики над економікою. Але це не політика тяжіє над економікою, це державні чиновники — члени нехай навіть найрізніших і найпротилежніших політичних організацій — давлять нас з вами: розрізнених, продажних, утомлених, озлоблених, лицемірних і жадібних. Цим вони остаточно переконують нас у істинності висновку, якого дійшов французький драматург: «Право і справедливість можливі лише там, куди не дотягується рука держави».
Дозволю собі трошки помріяти: от прочитали ви, дорогі колеги, мій лист, і послали куди подалі всіх своїх політичних і державних «бонз». І стали між собою передзвонюватися, домовлятися, узгоджувати: який такий НАМ З ВАМИ потрібен президент? Яка така НАМ З ВАМИ потрібна держава? Які такі НАМ З ВАМИ потрібні депутати, і чи треба все ЦЕ нам взагалі, ТАКЕ, ЯК ЗАРАЗ?! Дідько забирай, ми вже сила! Ми навіть уявити собі поки не сміємо, які гори можемо звернути, якими справами спільно ворочати! Колеги, адже те, що сьогодні претензійно іменується «ринок» — ділили на сфери інтересів не ми з вами, а державні тимчасовики, котрі поспішають хапнути, поки перебувають серед можновладців.
Я не знаю жодного випадку, щоб комерсанти, переслідуючи ділові цілі, не домовилися між собою. Аби їм не заважали зі сторони... І в нинішній сприятливій передвиборній обстановці сам Бог велів використати ситуацію в своїх КЛАСОВИХ цілях. От і давайте поставимо головне на сьогодні запитання: який президент НАМ потрібен?
Пропоную розглядати тільки тих кандидатів, які у своїх передвиборних програмах ГАРАНТУЮТЬ наступне (див. таблицю).
Погодьтеся, колеги, підприємництво не знає кордонів і націй, ми не переслідуємо цьогохвилинних політичних амбіцій. Наша головна мета — стабільність і вигідні умови для розвитку нашої справи.
Давайте ж перестанемо соромитися своєї працi і плодів цiєї працi: не сміє «громадянин начальничок», що своїми мiзками і руками не створив в цьому житті нічого, відноситися до нас, як до недолюдкiв або як до дiйної корови. Давайте пишатися собою, ми — виробничники і торговці, приватні медики і приватні викладачі, приватні юристи і приватні видавці — словом, заповзятливі, мужні, відважні і терплячі люди, якi іменуються коротким і жорстким словом «ділки».
А оцінивши себе належно — давайте висунемо свої умови, назвемо свою ціну. Голоси нашого стану дорогого вартi!
