У котре не порозумілися та винесли свої розбіжності на суд громадськості Президент і уряд. Ідеться про таке принципове питання, як державні інтереси, а точніше — про корпоративні інтереси держави. Здавалося б, в останньому трактуванні планка знаходиться трохи нижче. Але тут важливо також врахувати ось що. У процесі роздержавлення колишньої загальнонародної власності мільйони наших громадян, які вперше дізналися, що таке їхні приватні інтереси, шляхом масової приватизації стали власниками й акціонерами українських підприємств, причому переважно саме міноритарними акціонерами. Тому всі вони є явними або незримими учасниками різних корпоративних конфліктів і часто їх програють, бо права акціонерів, а тим паче міноритарних, наше законодавство (і це загальновизнано) практично не захищає. Тож рейтинг цього конфлікту в країні дуже високий. Уже може йтися про національні інтереси і навіть про національну економічну безпеку. А вже тут треба діяти зважено, не створюючи підстав для нових конфліктів і уникаючи ризиків.
Саме цим і було, мабуть, продиктоване рішення Президента України Віктора Ющенка ветувати зміни до закону про господарські товариства, що стосуються зниження кворуму для проведення загальних зборів акціонерів (із 60% до 50%). Своїм рішенням Президент став на захист міноритарних акціонерів. Разом із тим, як стверджують експерти, зміни, запропоновані новим законом, суперечать Конституції України, що гарантує всім учасникам акціонерного товариства можливість впливати на управління підприємством. Тому, навіть у разі підписання Президентом таких змін, їх неодмінно оспорили б у Конституційному Суді.
Як зазначають експерти фінансового ринку, одночасно зі зниженням планки для кворуму при проведенні зборів треба передбачити й захист прав міноритаріїв. «Необхідно не допустити нехтування прав міноритаріїв, — каже аналітик інвесткомпанії «Мілленіум капітал» Юрій Алексеєнко, — наприклад спроб розмивання їхніх пакетів, і гарантувати збереження ринкової ціни на акції міноритарних акціонерів». Партнер юридичної компанії «Тект реал» Денис Кузнєцов вважає, що «цей законопроект вирішує лише корпоративні відносини тих, хто має 50%+1 акція підприємства. Дуже часто таким власником є держава». Отже, продовжує правознавець, держава зможе вирішувати питання управління підприємством «на шкоду іншим акціонерам», із якими «не треба буде домовлятися».
Проте уряд в особі його керівника негативно та доволі жорстко оцінив рішення Президента. Прем’єр повідомив, що в Україні є 117 підприємств, частка держави в статутних фондах яких становить 50 і більше відсотків. Але при цьому ними (підприємствами), за словами Віктора Януковича, управляє, «умовно кажучи, хто завгодно, але не держава». «Ми вкрай негативно ставимося до цього, — сказав прем’єр і додав: — Хотілося б, щоб Президент публічно прокоментував свою позицію».
Тим часом позиція Президента досить повно та прозоро викладена в обґрунтуванні до вказаного рішення, з яким можна ознайомитися на сайті Верховної Ради. Крім того, її прокоментував на брифінгу наприкінці минулого тижня голова Секретаріату Президента Віктор Балога. «Президент ухвалив рішення накласти вето на зміни до закону про господарські товариства щодо пониження до 50%+1 акція планки кворуму, необхідного для проведення загальних зборів акціонерів. Подібний закон може бути підписаний Президентом тільки як цілісний закон про господарські товариства в новій редакції», — сказав Балога. Головним мотивом вето, за його словами, є те, що зниження до 50% планки кворуму може спричинити нові рейдерські атаки на підприємства.
Нагадаємо, що згаданий закон про господарські товариства, як відомо, знаходиться в парламенті вже не перший рік. Але клубок протиріч, пов’язаний із їхньою діяльністю, настільки заплутаний, що народні депутати, які є, без перебільшення, головними акціонерами країни, розпустять його, мабуть, не скоро. Тим часом корпоративна власність роздирається протиріччями.
Але Президент, схоже, в цій темі бачить не лише одномоментну проблему. Він дивиться далі і, як кажуть, «копає» глибше. Як пояснює прес-служба глави держави, Президент враховує, що зменшення кворуму для проведення загальних зборів господарських товариств матиме наслідком одночасне зменшення також і кількості голосів учасників товариств, необхідної для прийняття найважливіших для цього товариства та його учасників рішень. Нескладний підрахунок, проведений, очевидно, в Секретаріаті Президента, показує, в чому небезпека. Якщо зараз зазначені питання можуть вирішувати при схваленні майже половини голосів усіх учасників товариств, то при схваленні Президентом цих змін, викладених у законі від 19 жовтня 2006 року, для цього знадобиться лише третина голосів учасників товариства. На підставі цього Президент зробив закономірний висновок: це призведе до порушень інтересів учасників господарських товариств і насамперед — міноритарних акціонерів. Адже в необхідних для так званого мажору випадках можна буде обійтися без голосів дрібних акціонерів (навіть власників 49 відсоткових пакетів) при вирішенні питань про правочинність зборів, а отже, не враховувати їхньої думки і при вирішенні безлічі інших найважливіших питань. Президент упевнений, що це також може спричинити нові корпоративні конфлікти, численні зловживання та виллється в дестабілізацію українського фондового ринку.
На думку Президента, такі зміни до закону про господарські товариства не відповідають нормам Конституції, оскільки порушують непорушність права приватної власності, ускладнюють захист державою всіх суб’єктів права власності та призведуть до звуження обсягу прав громадян при внесенні змін до чинних законів, що прямо заборонено Конституцією України. Крім того, з огляду на низький рівень корпоративного управління в країні, такі зміни можуть ще більше загострити негативні тенденції до перерозподілу власності, що набули сьогодні загрозливого системного характеру. За офіційними даними, протягом останніх двох років мішенню рейдерських атак стали понад дві тисячі підприємств. Це провокує нестабільність у відносинах власності, негативно позначається на інвестиційному кліматі в Україні, створює загрозу економічній безпеці держави. Це визнає також і прем’єр-міністр. Відповідаючи на запитання журналістів, він також висловлював стурбованість цими проблемами, говорив, що вони перебувають у полі зору уряду й обіцяв законодавчо їх врегулювати. Але чи можна досягнути цієї мети, ввівши в дію норми, наслідки яких можуть проявитися, як кажуть, із точністю до навпаки?
Вчора, перебуваючи на Рівненщині, Президент сам прокоментував ситуацію. «Мені б хотілося, щоб і Віктор Федорович (Янукович), і уряд, і ті ділові кола, які мають, безумовно, великий інтерес до зміни, модернізації основ відносин держави із суб’єктами господарювання, підійшли до цього питання комплексно, — сказав Ющенко і продовжив, — якщо обмежитися тільки цією поправкою, то можуть розтлумачити, що йдеться про перерозподіл корпоративного впливу на декілька підприємств України певними політичними силами». На думку Президента, держава не може починати зміни в організації діяльності господарських товариств із формальних речей. Він вважає, що така політика «призведе до того, що рейдерські атаки будуть спрямовані на кожне підприємство змішаної форми власності».
Президенту, за повідомленням прес-служби, надходили численні звернення, автори яких відзначали неприйнятність таких змін і просили не підписувати згаданого закону. Обґрунтовані думки прислали, зокрема, Українська асоціація інвестиційного бізнесу й Українська спілка промисловців і підприємців. У них пропонується врегулювати цю колізію шляхом прийняття закону про акціонерні товариства, у якому з урахуванням міжнародного досвіду системно врегулювати весь комплекс питань корпоративних відносин, передбачити гарантії захисту прав акціонерів, зокрема міноритарних, внести зміни в суміжні законодавчі акти, спрямовані на протидію рейдерству. Думається, такі пропозиції відповідають також і прагненням уряду, і справа тут здебільшого в дефіциті розуміння, що виник останнім часом на вершині влади в нашій країні.
