Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Конкуренція вирощує сильних

Український інтелект може бути запитаним
16 листопада, 2004 - 00:00
СЬОГОДНІ В КОРПОРАЦІЇ «КВАЗАР-МІКРО» ПРАЦЮЮТЬ ПОНАД 1200 ЧОЛОВІК. ЛИШЕ ЗА ОСТАННІ ДВА МІСЯЦІ НА РОБОТУ ДО КИЇВСЬКОГО ОФІСУ ПРИЙНЯТО 103 ОСОБИ, ПОВІДОМИВ ГЛАВА КОМПАНІЇ ЄВГЕН УТКІН / ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА / «День»

Уже кілька місяців один iз провідних українських системних інтеграторів і виробників комп’ютерів компанія «Квазар-Мікро» працює на російському ринку. І так глибоко, що навіть штаб-квартира компанії переїхала до Москви. Цьому передував гучний продаж 51% акцій компанії російському концерну «Науковий центр» (КНЦ, Зеленоград), що належить акціонерній фінансовій корпорації «Система».

Президент «Квазар-Мікро» Євген Уткін називає подію об’єднання «синергією» і вважає, що такий формат співпраці дозволяє робити продукти конкурентоспроможними на світовому ринку, і розвивати відносини з лідерами світової IТ-індустрії на кардинально іншому якісному рівні. А переїзд штаб-квартири, на думку Уткіна, ще не означає згортання діяльності в Україні. «Ми українська компанія, і всі наші стратегічні цілі пов’язані з Україною», — наголошує він і порівнює свою компанію з локомотивом, який здійснить прорив українського IТ-бізнесу на інші ринки. «Ми готові йти на співпрацю з нашими конкурентами і партнерами в Україні, щоб вивести українські продукти, український інтелект на світовий рівень», — зазначив Уткін.

Зразком для наслідування, на його думку, цілком може стати в чомусь схожа на Україну Ірландія, що за 15 років здійснила потужний прорив на основі інформаційних технологій. Сьогодні праця ірландських програмістів вже коштує дорого, і тому Євросоюз шукає країну, де можна розмістити виробництво. Основними претендентами на те, щоб заповнити утворену нішу, за словами Уткіна, є Україна, Болгарія та Румунія, але «ми маємо набагато більше шансів». «Сьогодні ми ведемо переговори з найбільшими виробниками телекомунікаційного обладнання про створення виробництва для європейського ринку», — сказав Уткін. Адже довгострокова мета компанії — стати одним iз лідерів IТ-індустрії в Східній Європі.

Працюючи в сусідній країні, поділився своїми спостереженнями Уткін, ми бачимо, що Україна стоїть набагато ближче до європейського ринку: в Росії основний потенціал пов’язаний з сировинними ресурсами, а в Україні — це високий інтелектуальний капітал. Оцінюючи можливості українського IТ-бізнесу в Росії, Уткін вважає, що він може успішно конкурувати на російському ринку, оскільки «в окремих сферах ми дуже ефективні». Тим часом конкуренція там «жорстка», «досить агресивна» і ринок «більш професійний». У середньому відставання в розвитку українського ринку IТ-технологій від російського, за оцінкою глави «Квазар-Мікро», становить приблизно два роки, але його можна подолати. Український ринок системної інтеграції також не стоїть на місці.

За словами віце-президента компанії «Квазар-Мікро» Максима Агєєва, рівень інформаційної культури в Україні останнім часом кількаразово виріс: ринок стає більш прагматичним і професійним, з’явилося поняття IТ-менеджерів, представники корпоративного сектора більш далекоглядно ставляться до вкладень в IТ. Агєєв вважає, що компаніям- інтеграторам також стало набагато цікавіше працювати в Україні: «Менше стає монополістів, все більше виробників випускають конкурентні альтернативні технології. Це штовхає ринок уперед — витісняє слабих і плодить сильних».

Петро ІЖИК, «День»
Газета: 
Рубрика: