Згідно з документом, вже з 1 вересня цього року Міністерство доходів і зборів зможе ефективніше перевіряти бізнес на обґрунтованість цін у контрактах на понад 50 мільйонів на рік. Причому перевірятимуть операції як всередині країни, так і за кордон, де податки нижчі, аніж в Україні. Якщо податківці зафіксують відхилення від ринкових цін, підприємців штрафуватимуть на 5% від суми операції. Як підрахували у Міндоходів, таким чином за три роки вони зможуть додатково зібрати до бюджету близько 20 млрд. грн. Тоді як втрати казни від податкових ухилянь, за підрахунками Союзу промисловців та підприємців, уп’ятеро більші.
«За межами оподаткування в Україні за останні роки залишалося близько 100 млрд. грн., як «результат» зловживань в ціноутворенні. Особливо коли мова йде про трансфертні операції, про офшорні компанії», — пояснює президент УСПП, народний депутат Анатолій Кінах.
Водночас закон дозволяє відхилятися від ринкових цін ключовим галузям економіки. Люфт у 5% передбачений для аграріїв, металургів і хіміків. Як пояснює автор пропозиції Анатолій Кінах, це зроблено для того, аби найбільш експортно-орієнтовані галузі мали певний запас міцності при коливаннях цін на міжнародних ринках. Тим часом в опозиції впевнені, що новий закон лише посилить податковий тиск на бізнес й остаточно відіб’є бажання інвестувати в Україну.
«Це антиінвестиційний проект, підписання якого Президентом вижене з України тих інвесторів, які ще залишилися», — упевнена народний депутат Оксана Продан.
Тим часом фахівці з податково-юридичної практики новий закон оцінюють позитивно. Мовляв, загалом він поліпшить податкову культуру в Україні. Однак при цьому документу прогнозують тривале й неодноразове доопрацювання. Адже вересень цього року — дуже стислі терміни для зміни правил, тому організаційні незручності бізнес таки відчує, упевнений керівник податково-юридичної практики в Україні Ernst&Young Володимир Котенко.
«Концептуально правильний закон. Він у значній мірі списаний з нормативних актів з настанов Організації економічного співробітництва та розвитку. Тобто у цій сфері наші автори нічого нового не придумали. Вони все скомпілювали. Але якість компіляції могла би бути дещо вищою», — вважає він.
Разом із тим, міністр доходів і зборів Олександр Клименко запевняє, що новий закон не створить незручностей для малого та середнього бізнесу. Адже документ готували насамперед для боротьби з податковими гаванями. А в Україні, як нарікає міністр, наразі безліч можливостей, завдяки яким підприємства оптимізують сплату податків.
«Я вважаю, що прийняття цього закону дозволить нам рухатися в тренді, в якому зараз рухаються всі провідні економіки світу. Сьогодні існує глобальний виклик до боротьби з податковими гаванями, усі працюють над тим, щоб побудувати ефективну систему контролю. Ми в Україні також це зробимо», — констатував міністр Клименко.
