Розпорядженням Про затвердження плану заходів щодо детінізації доходів і відносин у сфері зайнятості населення від 2 березня 2010 Кабінет Міністрів фактично розпочав «війну з конвертами». Віце-прем’єр Сергій Тігіпко навіть наголосив, що уряд буде «жорстоко питати» бізнес, який ухилятиметься від виконання закону. «В тюрми хтось може сісти, якщо буде сплачувати в конвертах», — заявив він.
На виконання доручення уряду та Державної податкової адміністрації України вже значно активізували свою діяльність відділи податкової міліції. Так, заступник начальника відділу оперативного управління Головного управління податкової міліції України Вадим Давидюк повідомив, що за минулий місяць було проведено близько 1 400 перевірок і виявлено 600 правопорушень, пов’язаних із виплатою заробітної плати працівникам в «конвертах», порушено 44 кримінальні справи за статтею 212 ККУ, яка передбачає покарання за ухилення від сплати податків.
Утім, експерти вважають таку «силову» тактику «війни з конвертами» неефективною. «Скільки б прокурорів і скільки б інших людей у погонах не «ганялись» за бізнесом, їм як не вдавалось, так і не вдасться нічого зробити. Бізнес сьогодні змушений ухилятись, бо інакше не виживе», — переконаний президент ВГО «Спілка податкових консультантів України» Леонід Рубаненко. Експерт до того ж стверджує, що «конвертацію» грошей за хабарі покривають самі ж державні службовці. «Від 25 до 30% коштів, які «конвертуються», йдуть на заробітну плату, інша ж частина, а це 70—75%, — на хабарі чиновникам, які прикривають «тінь» — розповідає Рубаненко.
За даними експертів, в Україні сьогодні в тіні знаходиться 60% заробітних плат. Тобто більше половини працівників свідомо відмовляються від державного соцпакету й трудової пенсії. А все тому, що не довіряють системі пенсійного забезпечення, упевнені експерти. Мовляв, звичайні люди, пропрацювавши в надлюдських умовах на підприємстві, отримують значно меншу пенсію, аніж державні службовці.
Крім того, якщо подивитись на державні фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, то всі вони за останні роки різко збільшили рівень власної капіталізації. Гроші, зібрані з роботодавців та найманих працівників у вигляді соцвнесків, використовуються на придбання автомобілів, будівництво нових споруд, «роздуття» штату. «Два роки тому в Одесі який «палац» збудував Фонд по безробіттю, а минулого року — в Харкові, де вже працювало дев’ять центрів зайнятості. За останній період різко збільшився штат цих структур. А хіба у нас більше працевлаштовуватись стали?» — обурюється Рубаненко.
Тільки коли буде відновлена довіра суспільства до інститутів держави, встановиться можливість ефективної співпраці. А для цього потрібно вносити зміни до законодавства, в першу чергу — до пенсійного, вважають експерти. Для порятунку від безконтрольного використання коштів вони пропонують державі забрати всі кошти з соціальних фондів до бюджету й розподіляти їх там. Мовляв, якщо уряд сьогодні не може контролювати державні фонди, то нехай соціальну політику реалізовує в режимі «ручного управління».
Також експерти і представники бізнесу в один голос заявляють про завищене податкове навантаження на заробітну плату. І поки держава не зрозуміє, що потрібно шукати нормальний спільний знаменник, й не проведе відповідні реформи, які призведуть до зменшення навантаження на фонд оплати праці, вивести заробітну плату з тіні не вдасться, переконані представники ринку праці України. Неефективною та завищеною ставку податкового навантаження називають і в Податковій. Так, заступник директора Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України Сергій Латинін вважає, що її цілком можна знизити з сьогоднішніх 36,8—49,7% до 20—22%.
