Державній митній службі України (ДМСУ) цього року доведеться чимало працювати, щоб втілити в життя реформаторську програму глави держави. Впровадження нового Митного кодексу та повний перехід на електронне декларування на кордоні — головні завдання для митників. Паралельно відомству підняли фінансову планку — новопризначений міністр фінансів України дав завдання шукати додаткові резерви для наповнення бюджетної казни. І все це на фоні певного погіршення настроїв бізнесу щодо фіскальних органів. Які реформи чекають на кордон найближчим часом? Де лежить точка компромісу між митниками та бізнесом? І чи не стане завдання збільшити надходження до бюджету сигналом для викручування рук підприємцям? Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів голова Держмитслужби Ігор КАЛЄТНІК.
— Бізнес скаржиться на певне погіршення роботи митних органів, зокрема на збільшення кількості випадків фізичного огляду товарів. Це вказано в індексі довіри, який щокварталу розраховує Європейська бізнес-асоціація (ЄБА). Що ви можете сказати щодо цього?
— Я ознайомився з оприлюдненими ЄБА даними, проаналізував їх і можу сказати, що вони неправдиві. Висновки зроблено на основі опитування лише 94 учасників асоціації, а всього в ЄБА — понад 900 членів. Загальна ж кількість зареєстрованих в Україні суб’єктів зовнішньоекономічних операцій — 90 тисяч, із яких активно працюють 32 тисячі. Тому для точної оцінки ефективності роботи митних органів необхідно опитати значно більше суб’єктів. Якщо почитати дані індексу, то виникає відчуття негативних тенденцій. А загальні дані Держмитслужби показують інше. Я кажу про те, що 2009 року фізичний митний огляд, про який ви згадали, проходило 60% усіх імпортерів, 2010 року — 42%, а 2011-го — 22%. Тобто зменшення утричі. У вісім разів зменшився огляд експортерів. Про яке погіршення йде мова? Це все офіційні дані, підкріплені документами, і ми проаналізували діяльність 30 тисяч суб’єктів і понад два з половиною мільйони декларацій.
Безумовно, оприлюднені асоціацією результати — це певний сигнал для нас. І ми його проаналізували і сприйняли. Але не треба забувати, що спрощення митного контролю не означає його відсутності.
— Ви кажете, що ЄБА не зовсім правильно визначає індекс. Бізнес у відповідь киває, що митниця щось пропускає при своїх підрахунках. А може, краще зробити спільно з імпортерами й експортерами єдиний індекс, який покаже реальний стан справ на кордоні?
— За тиждень на сайті Держмитслужби з’явиться окрема веб-сторінка з анонімним опитуванням щодо якості роботи митних органів, проходження митних процедур, правильності визначення митної вартості, можливих проявів корупції. В анонімному опитуванні можуть узяти участь усі, хто має справу з митними органами. Воно триватиме місяць, а в квітні підіб’ємо підсумки й оприлюднимо їх. Вони покажуть думку широкого кола учасників, а не певної частини якоїсь організації. Висновки будуть загальнодоступними.
ДОДАТКОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ 2012 РОКУ — ДЕСЯТЬ МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ
— Під час презентації індексу імпортери озвучили проблему часу, затраченого на повне проходження товару через кордон. Бізнес визнає, що з моменту внесення митної декларації в електронну систему Держмитслужби до повного митного оформлення минають дві години. Але сумарний час для збору документів, необхідних для митного оформлення, займає в середньому 2 — 2,5 дні. Час витрачається на пошуки то одного, то іншого клерка, які мають поставити свою візу на документах для подання до митного оформлення.
— Такі проблем можуть виникати. Саме тому я підписав наказ, який набрав чинності з 15 лютого, про забезпечення всіх місць доставки й оформлення вантажів інформаційними терміналами. За два-шість місяців такі термінали з’являться в усіх 20-ти митних терміналах та 282 місцях митного оформлення.
Вони розміщуватимуться в загальному залі, куди заходять імпортери й експортери, які можуть внести дані своєї декларації через термінал до єдиної електронної бази. Термінал видасть контрольний талон, де буде вказано її номер і час прийняття її до митного оформлення. Уся ця інформація автоматично потрапить до центральної бази даних, і розпочнеться відлік часу, відведеного для митного оформлення. Ця процедура робить інспектора, що приймає документи до митного оформлення, зацікавленим у тому, щоб воно було максимально швидким. Адже якщо оформлення триватиме понад дві години, у центральному офісі Служби, у моніторинговому центрі, це відразу буде зафіксовано. Тоді інспектор, що відмовив у митному оформленні чи затягував його, має офіційно й аргументовано пояснити причину затримки (потреба в коригуванні митної вартості, проведенні лабораторного дослідження, перевірка коду товару тощо), інакше йому доведеться відповідати за затримку. Отже, інформаційні термінали прискорять митне оформлення та мінімізують зловживання. Адже в такому разі зникає суб’єктивний вплив інспектора. Зникає підґрунтя для корупції.
— Новий голова Мінфіну вважає, що митна й податкова служби мають значні запаси для нарощування надходжень до бюджету. Скільки, на ваш погляд, становить цей річний резерв для митних органів? І за рахунок яких груп товарів можна додатково наповнити бюджет?
— 2011 року митниця перерахувала до бюджету на 30 мільярдів (зростання на 38%) більше, аніж 2010-го. Цьому сприяли спрощення і прискорення митних процедур та поступовий вихід української економіки із кризи. Це підтверджує й зростання загального товарообігу — 152 мільярди гривень. Тому, розраховуючи план на цей рік, Мінфін спирався саме на динаміку зростання товарообігу. 2012 року до бюджету митниця має дати загалом 122 мільярди гривень.
Але можливі й додаткові надходження, якщо ми зможемо досягти прогресу в кількох напрямках.
Перший напрям — треба змінити частину митних ставок на імпортні товари в рамках зобов’язань перед СОТ. Сьогодні в рамках цієї угоди діють десять тисяч пільгових митних ставок. Причому 24% усіх ставок для імпортних товарів в Україні нижчі, ніж в інших учасників СОТ. Мова йде про такі групи товарів, як пластмаси, полімерні матеріали, дезінфекційні засоби, цемент різних видів і будівельні розчини, друкарське обладнання, трактори, залізничні локомотиви, апаратура для систем зв’язку, каучук, гума та вироби з них. Перелік митних ставок, які необхідно змінити, Україна має подати у квітні 2012 року.
Другий напрям — постаудит-контроль групи товарів, які останніми роками демонструють суттєве зниження митної вартості за браком об’єктивних причин. Яскравий приклад: певні фірми 2008 року зазначали у своїй митній декларації одну митну вартість придбаного за кордоном товару, а 2011 року ці ж фірми декларують уже набагато меншу митну вартість на аналогічний товар від тих самих постачальників. Причому ні країна-виробник, ні компанія-постачальник, ні біржові ціни не змінилися, а митна вартість ввезеного товару знижується. Якщо імпортери доведуть, що ця зміна обѓрунтована, то ми її приймемо.
Третій напрямок — скорочення системи пільг для імпортерів. 2011 року імпортери отримали 37 мільярдів гривень митних пільг (60% суми — звільнення від сплати ПДВ імпорту газу, 16% — лікарські засоби, 9% — угоди про вільну торгівлю, майнові інвестиції, 6% — товари, енергоощадне обладнання). Нині йде мова про зменшення цього переліку.
За умови збільшення частини ставок, скорочення переліку пільг для імпортерів та постаудит-контролю 2012 року митниця може зібрати додатково ще десять мільярдів гривень.
— А чи не стане додаткове збирання викручуванням рук бізнесові?
— Якщо імпортер чи експортер працює чесно, у нього проблем не буде. Для таких існують «білі» списки.
Сьогодні митна служба проводить постаудит-контроль завезеного у 2009 — 2011 роках обладнання. І що ми бачимо? Багато суб’єктів імпортували це обладнання й декларували за ціну в десять разів меншу, ніж насправді. Це підтверджують і дані митних служб країн, де купували це обладнання.
КІЛЬКІСТЬ СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ «ОФОРМЛЯЮТЬСЯ» ЧЕРЕЗ ОФШОРИ, ЗМЕНШИЛАСЯ НА 35%
— Авторство ідеї про об’єднання податкової та митної служб в один департамент Міністерства фінансів приписують Валерієві Хорошковському. Як вам із ним нині працюється? І чи не шукаєте собі запасного аеродрому?
— Із першого дня свого призначення я не шукав ніяких аеродромів. Я не слухав пліток і різних прогнозів, а працював. І результати — збільшення доходів до бюджету 2011 року на 38%. До речі, кількість суб’єктів, які здійснюють митне оформлення через офшори, за 2011 рік зменшилася на 35%. Це також прогрес.
Я працюватиму стільки, скільки глава держави вважатиме за потрібне. А з новим міністром фінансів у нас конструктивна, активна, щоденна злагоджена робота, яка виливається в кардинальні й прогресивні дії. На останній нараді Валерій Хорошковський доручив звести до мінімуму всі наявні в митному оформленні затримки, переглянути «білі» списки, щоб спрощений перетин кордону мали всі компанії, які виконують поставлені для цього вимоги.
Крім того, сьогодні я дістав підтримку міністра фінансів ще в одному важливому питанні — фінансуванні «Електронної митниці». Мінфін погодився профінансувати 2012 року комплексну програму «Електронна митниця», щоб модернізувати наявну технічну базу (сервери, комп’ютери). Натомість міністр поставив завдання, щоб 2012 року 50% суб’єктів зовнішньоекономічних операцій перейшли на електронну форму декларування... Для створення такої системи потрібно 300 мільйонів гривень. Так що до кінця 2012 року електронне декларування запрацює.
— А скільки документів треба буде подавати при електронному декларуванні?
— Готується урядова постанова про те, що достатньо буде лише трьох документів — вантажної митної декларації, декларації митної вартості та документа, який підтверджує вартість товару.
Крім того, у рамках співпраці з Мінфіном готується наказ, який дозволить податковій приймати електронні копії експортних декларацій, які в подальшому використовуватимуть з метою дальшого відшкодування ПДВ (а не паперові, як зараз).
— Що заважає сьогодні запустити «єдиний офіс»? Коли він запрацює по всій Україні?
— Система «єдиного офісу» передбачає знаходження всіх контрольних служб в одному місці. Наразі «єдиний офіс» працює на десятьох митницях: Сумській, Південній, Вінницькій, Івано-Франківській, Луганській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській обласній, Львівській, Київській регіональній. Однак саме тому, що в єдиному митному офісі працюють не тільки митники, а й інші контрольні служби (фітосанітари, ветеринари, радіологи, екологи тощо), оперативність його запровадження по всій Україні — це комплексне питання, яке залежить не тільки від нас.
— Депутати відправили на доопрацювання Митний кодекс. Коли документ в оновленому форматі потрапить до парламенту?
— Усі побажання глави держави буде враховано, і сподіваюся, що кодекс розглянуть у парламенті вже цього тижня, після чого направлять на підпис Президентові. Завершується дискусія і про дату набуття ним чинності. Скоріше за все, новий Митний кодекс почне діяти через місяць після його офіційного опублікування, тобто прогнозуємо — із травня 2012 року.
— Із самого початку незалежності України великі чиновники мали «свій метр» на кордоні. А сьогодні щось подібне до цього можливе?
— Державний кордон — це той інструмент, який впливає на низку важливих для держави питань: незаконна міграція, безпека й цілісність країни. Зі свого боку, митна служба робить усе, щоб на кордоні не було нічиїх «своїх» метрів. Проаналізуймо хоча б роботу західного кордону. Були роки, коли розбіжності в статистичних даних тільки України й Польщі сягали мільярда доларів США.
На сьогодні розбіжність становить лише 0,1%, тобто на рівні статистичної похибки. Це показник того, що сьогодні ніхто шлагбаум не відкриває й контрабанду не завозить, як бувало раніше. А хто має намір це зробити, нестиме відповідальність.
— То це ви тільки тому, що митник подумав про контрабанду, постійно «тасуєте» керівництво регіональних митниць?
— Ні (сміється). Караємо за конкретні протиправні вчинки. Загалом 2011 року з митної системи за такими фактами звільнили 410 осіб. Є й керівники вищої ланки. І нікого з них не поновлено на роботі.
