Україна приєднається до угоди Interbus
Верховна Рада у вівторок, 16 жовтня, ухвалила в цілому закон «Про приєднання України до угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (угода Interbus)», який був внесений президентом України Віктором Януковичем. Згідно з повідомленням на веб-сайті парламенту, за ухвалення закону проголосувало 263 депутати. Як повідомлялося з посиланням на текст закону, пропонується приєднатися до згаданої угоди, яка набирає чинності для України в перший день третього місяця, наступного за датою, на яку країна здасть на зберігання документ про приєднання. Згідно із пояснювальною запискою, наявність у країні такого закону є необхідною умовою для забезпечення роботи українських транспортних операторів на міжнародному ринку надання послуг з перевезення пасажирів автобусами. Він також сприятиме реалізації стратегічного зовнішньополітичного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу у сфері транспорту. Угоду Interbus ухвалено 30 червня 2001 року в Брюсселі і підписано всіма країнами Європейського Союзу, а також Молдовою, Туреччиною, Хорватією, Боснією-Герцеговиною, Албанією і Македонією. Більшість із цих країн ратифікувала угоду (для них вона набрала чинності з 1 січня 2003 року).
Голова Міненерго розраховує на запровадження мита на імпорт нафтопродуктів із грудня цього року
Міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Бойко розраховує на запровадження мита на імпорт нафтопродуктів з грудня цього року. «Зараз Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) розглядає нашу пропозицію для того, щоб захистити внутрішній ринок нафтопродуктів. Ми сподіваємося, що захисні заходи буде впроваджено», — сказав він журналістам, відповідаючи на запитання про намір України запровадити таке мито з 1 грудня. Як повідомлялося, напередодні прем’єр-міністр Микола Азаров доручив МЕРТ і Міненерговугілля вивчити питання нового спеціального розслідування щодо імпорту нафтопродуктів у країну. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі у грудні 2011 року припинила спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну окремих видів нафтопродуктів незалежно від країни походження без застосування спеціальних заходів, що тривало майже рік. З боку учасників ринку запровадження мита підтримували українські НПЗ, які заявляють, що отримують сировину значно дорожче, ніж НПЗ країн Митного союзу, зокрема Білорусі. Проти мита виступають великі мережі АЗС, що переважно імпортують пальне. Вони вважають, що мито монополізує ринок нафтопродуктів і призведе до підвищення цін на ньому.
Страховики просять ветувати зміни до Закону «Про захист персональних даних»
Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) звернулася до Президента країни з проханням скористатися правому вето на ухвалений 2 жовтня 2012 закон «Про внесення змін до Закону «Про захист персональних даних» щодо правового регулювання в цій сфері», який необѓрунтовано розширює повноваження Державної служби України з питань захисту персональних даних. Як повідомляється в прес-релізі ЛСОУ, згідно зі змінам, внесеним до ст. 23 закони, державний орган з питань захисту персональних даних наділений повноваженнями з технічного регулювання у сфері захисту персональних даних, розробки стандартів, технічних регламентів, розробки вимог щодо захисту персональних даних в інформаційно-телекомунікаційних системах і здійснення оцінки відповідності систем захисту інформації в цих системах. Тим часом, на думку ЛСОУ, дотримання власниками персональних даних певних стандартів ще не означає дотримання ними правових норм, тому не може стати інструментом, який би додатково захищав персональні дані при їх обробці. З другого боку, запровадження такого регулювання зумовить додатковий тиск і фінансові витрати суб’єктів підприємницької діяльності навіть за сумлінного дотримання ними всіх вимог закону «Про захист персональних даних», проте не стане інструментом захисту прав людини. Окрім того, запровадження в Україні нових дозвільних процедур суперечить курсу держави, спрямованому на дерегулювання підприємницької діяльності і спрощення процедур для бізнесу.
ЄБРР планує профінансувати низку українських проектів у сфері альтернативної енергетики
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) планує до кінця 2012 року ухвалити рішення щодо виділення кредитних коштів на реалізацію трьох українських проектів у сфері альтернативної енергетики, а на початку 2013-го — на реалізацію ще чотирьох, повідомив старший менеджер департаменту енергоефективності і зміни клімату ЄБРР Сергій Масліченко. «Ми розробляємо три проекти, які плануємо підписати найближчим часом: один проект щодо біогазу, проект щодо гідроелектростанцій, який сподіваємося затвердити до кінця цього місяця чи на початку наступного. Також на завершальній стадії — перемовини щодо будівництва сонячних електростанцій. Можливо, встигнемо до кінця року, в крайньому разі підпишемо цей проект на початку наступного року», — сказав він під час Міжнародного форуму з поновлюваної енергетики і енергоефективності REF-2012, який відбувався у Києві 16-17 жовтня. Масліченко уточнив, що йдеться про фінансування будівництва біогазової електростанції потужністю 2,8 МВт (компанія «Еко-Прод», Донецька обл. — Ред.), двох малих гідроелектостанцій потужністю 1,5 МВт (Івано-Франківська обл. — Ред.) і двох сонячних електростанцій потужністю 7,5 МВт.
