«Криворіжсталь» працює за іноземними стандартами
Комбінат «Криворіжсталь» значно активізував роботу з освоєння зарубіжних ринків металопродукції. Остання розробка підприємства — катанка за німецьким стандартом ДІН-488 — досі в України ще ніким не була освоєна. У вересні на комбінаті було впроваджено у виробництво арматуру за канадським стандартом, першу партію якої (25 тис. тонн) у листопаді доставлено замовнику. Наразі на підприємстві працюють над виготовленням міцної дротової катанки за американським стандартом, яка постачатиметься до Туреччини, Іспанії та США, повідомляє Володимир ГОНЧАР.
Аеропорт «Бориспіль» «прив'язали» до долара i марки
Кабмін дозволив державному міжнародному аеропорту «Бориспіль» (Київ) встановлювати розміри тарифів на свої послуги та розміри аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден в еквіваленті до вільноконвертованих валют. В усіх інших аеропортах держави такі розміри фіксуються тільки у гривнях, повідомляє Інфобанк. Своє рішення уряд мотивує необхідністю полегшити собі й аеропортові виконання зобов'язань за кредитами, залученими під гарантії уряду, на реконструкцію першої льотної зони у Борисполі. Ця реконструкція здійснюється, головним чином, за рахунок німецьких державних кредитів.
Без нефрасу олії не буде
Олієпереробні підприємства перебувають на межі зупинки через дефіцит нефрасу — нафтопродукту, що використовується при переробці насіння соняшнику, повідомив агентству Інтерфакс-Україна експерт ринку. З його слів, близько половини підприємств у кінці жовтня знизили темпи переробки насіння соняшнику через припинення відвантаження нефрасу Кременчуцьким нафтопереробним заводом — єдиним в Україні його виробником і постачальником. За даними асоціації «Укроліяпром», щомісячна потреба українських олієекстракційних заводів у нефрасі оцінюється на рівні 930 тонн.
За словами експерта, деякі олієпереробні підприємства мають намір вирішити цю проблему за рахунок поставок нефрасу зі Словаччини, Росії та Голландії. Однак, як зазначив експерт, для заводів це економічно невигідна операція, оскільки вартість поставки нефрасу, наприклад, зі Словаччини, становить 2 тис. грн., тоді як Кременчук постачав нефрас за ціною 1,2-1,3 тис. грн. за тонну. Разом з тим, це вимушений захід, оскільки в іншому випадку заводи можуть не лише знизити темпи переробки насіння, але й зовсім зупинитися.
Ще один шанс для бюрократії
Кабінет Міністрів України затвердив положення про Реєстр суб'єктів підприємницької діяльності. Він представляє собою автоматизовану систему збору, накопичення і обробки даних про юридичних і фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності і зареєстровані у встановленому законодавством України порядку.
Реєстр створюється для забезпечення державних органів інформацією про суб'єкти підприємницької діяльності. Дані реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності включають перелік видів діяльності, які здійснюються суб'єктом, і відомості про наявність у нього заборгованості по сплаті податків і зборів, дату її появи, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Президент Асоціації інвестиційного бізнесу Сергій Оксанич у коментарі «Дню» назвав реєстр суб'єктів підприємницької діяльності цілком нормальним явищем, однак зазначив, що від нашої не дуже дисциплінованої і не дуже організованої бюрократії можна чекати розсекречення цієї інформації на користь несумлінних конкурентів. На його думку, важливо захистити підприємців від подібних спроб.
Роботи під дахом «Саркофага»
Після тривалих тендерних і організаційно- підготовчих процедур субпідрядники столичного підприємства «Укренергомонтаж» розпочинають роботи зі зміцнення найбільш слабкого місця під дахом чорнобильського «Саркофага» — вузлів спирання балок Б1 і Б2 на напівзруйновані чорнобильською катастрофою конструкції.
Ці роботи стали можливими внаслідок узгоджених дій українських і зарубіжних фахівців у рамках Міжнародного плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття» (SIP), що фінансується західними донорами з участю нашої країни. Слід нагадати, що, за оцінками спеціалістів, в разі відмови ненадійних опор балок може зруйнуватися значна частина покрівлі загальною площею близько 3,5 тис. кв. м і статися викид великої кількості радіоактивного пилу.
— Нарешті почалися конкретні роботи, причому не навколо об'єкта (чого в нас більш ніж достатньо), а всередині, — сказав керівник «Укриття» Валентин Купний. — Таким чином, довгоочікуваний перелом у цьому напрямку, вважаю, настав. Та все ж живого конструктивного втручання в «саркофаг» на загальному тлі реалізації Плану SIP ще замало. Гадаю, наступний рік покаже, на що ми здатні. Далі відступати нікуди.
Володимир КОСТЕНКО
Безпощадний «Ощадбанк»
Державний ощадний банк України створив планову систему повернення позичкової заборгованості, розроблену його управлінням для роботи з проблемними кредитами.
Як повідомив «Дневі» керівник прес-служби банку Юрій Килимник, начальник цього підрозділу Сергій Остапчук і його підлеглі застосували для цього так званий закон «приємної агресивності». Банк вже повернув понад 36 млн. грн. із 40 мільйонів завдяки працівникам названого управління, які відвідали 17 областей України.
У планах найбільшого в країні банку — посилити вимогливість до позичальників. «Договір — це святе, недоторкане, — заявив голова правління Віктор Грибков. — Тут неприпустимі нечесність, наруга над довірою. Невірність узятим зобов'язанням ми не маємо наміру прощати ні за яких обставин».
Цікаво, чи поширюються ці принципи також і на вкладників, які не можуть отримати грошей навіть на поховання?
Інф. «Дня»
Українських бізнесменів запрошує Лейпциг
Видавництво «Інтербізнес» стало першим, але поки що єдиним українським підприємством, яке влилося в кругообіг світової торгівлі за допомогою Європейсько-азіатського бізнес-центру (Лейпциг, Німеччина). І Київська торговельно- промислова палата, яка підтримує добрі відносини з багатьма бізнес-центрами світу, вирішила сприяти розширенню української присутності в місті ярмарків, де колись закінчувався знаменитий шовковий шлях.
На зустрічі з українськими бізнесменами в Київській ТПП керівник Європейсько- азіатського бізнес-центру Maxicom пан Герцог Вагнер наголосив, що представництва іноземних компаній і засновані ними за допомогою Maxicom підприємства в Німеччині мають можливість налагодити ділові контакти з комерсантами та виробниками продукції з усього світу, які регулярно приїздять у Лейпциг на спеціалізовані ярмарки. За його словами, в столиці Саксонії їх щорічно проводиться не менше ніж тридцять, і Maxicom бачить своє завдання в розширенні співпраці ділових людей з країн Азії, Східної та Західної Європи.
Зустріч бізнесменів носила дуже конкретний характер. Українські підприємці були ознайомлені з умовами роботи на західних ринках, з порядком оформлення необхідних документів для відкриття підприємств, з податковою системою Німеччини, а також діючими там дотаціями і субсидіями для бізнесу.
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
